Запитання
Чи необхідне публічне визнання віри для спасіння (Римлянам 10:9-10)?
Відповідь
Текст із послання до Римлян 10:9-10 використовується багатьма благонаміреними християнами, які намагаються привести когось до віри у Христа: «Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати у своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся, бо серцем віруємо для праведности, а устами ісповідуємо для спасіння».
Зміст цього уривку полягає не в тому, що ми спасаємося за допомогою публічного визнання віри. Ми знаємо, що спасіння дарується благодаттю через віру (Ефесянам 2:8-9), а не завдяки промовленим нами словам. Тому, як і з усіма біблійними текстами, якщо ми бажаємо мати правильне розуміння, вирішальне значення має контекст.
У часи написання послання до Римлян прийняття людиною Христа та визнання Його Господом зазвичай призводило до переслідувань, а часто – і до смерті. Тому це було свідченням істинного спасіння та дії Святого Духа. Публічне визнання віри є рідкістю і в наш час, якщо на кону стоїть життя, не кажучи вже про період ранньої церкви. Слово «спасешся» не означає, що публічне визнання віри є умовою для спасіння, воно радше вказує на той факт, що не кожна людина перед лицем смерті визнає Христа Господом, якщо вона не є спасенною насправді.
У Римлянам 10:10 ми читаємо: «бо серцем віруємо для праведности, а устами ісповідуємо для спасіння». Відповідне слово у грецькому тексті містить ідею «підтвердження» вустами того, що відбулося в серці, і вдячності за це.
Далі, у Римлянам 10:13 написано: «Кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасений». Але 14-й вірш указує на те, що кликати Господа є привілеєм тих, хто вже був викуплений: «Але як покличуть Того, в Кого не ввірували?». Водночас у 12-му вірші говориться: «Бо нема різниці поміж юдеєм та гелленом, бо той же Господь є Господом усіх, багатий для всіх, хто кличе Його». Очевидно, що фраза «багатий для всіх, хто кличе Його» не може стосуватися спасіння, оскільки згідно з віршом 14, ті, хто кличе, – вже вірять.
Отже, текст у Римлянам 10:9-10 не називає публічне визнання віри вимогою для спасіння. Тут радше йдеться, що коли людина повірила у Христа та згодом привселюдно визнала Його Господом, знаючи, що це обов'язково призведе до переслідувань, то вона засвідчила справжність свого спасіння. Ті, хто спасенний, робитимуть це без страху, бо Він уже заклав віру в їхні серця. Як хрещення і добрі діла, публічне визнання віри не є засобом спасіння, а його свідченням.
English
Чи необхідне публічне визнання віри для спасіння (Римлянам 10:9-10)?
