Запитання
Хто така небесна цариця?
Відповідь
Фраза «небесна цариця» зустрічається в Біблії двічі, й обидва рази – у книзі Єремії. Перший випадок пов'язаний з діями ізраїльтян, які викликали Господній гнів. Цілі сім'ї брали участь в ідолопоклонстві. Діти збирали дрова, а чоловіки розводили багаття та споруджували вівтарі неправдивим богам. Жінки ж замішували тісто та пекли калачі «небесній цариці» (Єремії 7:18). Це стосується Іштар, ассірійської та вавилонської богині, також званої іншими групами Астартою або Ашторет. Вважалося, що вона була дружиною Ваала, відомого також як Молох. Жінки поклонялись Астарті як богині родючості і, оскільки народження дітей було дуже бажаним у ті часи, культ цієї «небесної цариці» набув значного поширення серед язичницьких цивілізацій. На жаль, це стосувалося також ізраїльтян.
Друга згадка про царицю неба знаходиться в Єремії 44:17-25, де пророк сповіщає людям передане йому Господнє слово. Він нагадує, що непослух та ідолопоклонство викликали великий Божий гнів і що їм загрожує покарання, якщо вони не покаються. Люди відповіли, що не бажають відмовлятися від поклоніння ідолам, обіцяючи продовжити жертви богині неба, Астарті, та дійшли до того, що почали приписувати їй мир і процвітання, отримані з Божої благодаті й милості.
Не зовсім зрозуміло, звідки виникла ідея про те, що Астарта була «дружиною» Єгови, але це демонструє, як змішування язичництва, що звеличує богиню, з поклонінням істинному небесному Богові може призвести до «поєднання» Господа з Астартою. Оскільки ж у поклонінні Астарті значна роль приділялася сексуальності (народження дітей, храмова проституція), то для розбещеного розуму відповідні стосунки, безумовно, означали наявність статевих зносин. Очевидно, що ідея про «небесну царицю» як дружину або коханку небесного Бога є ідолопоклонством і не відповідає Біблії.
Цариці неба не існує та ніколи не було. Є небесний Бог і Цар, Господь Саваот, Єгова. Він один керує на небі. Він не поділяє Своє правління, Свій престол або владу з кимось іншим. Думка про те, що Марія, мати Ісуса, є царицею чи володаркою небес не має жодної біблійної підстави, походячи з проповідей священиків і пап Римсько-католицької церкви. І хоча Марія, без сумніву, була благочестивою жінкою, що отримала надзвичайне благословення народити світові Спасителя, вона жодною мірою не володіла божественною природою, як і не була безгрішною чи гідною поклоніння, шанування та молитов. Усі послідовники Господа Бога відмовляються від поклоніння собі. Петро й апостоли відмовлялися від цього (Дії 10:25-26; 14:13-14), як і святі ангели (Об'явлення 19:10; 22:9). Відповідь завжди була одна й та ж: «Богові вклонися!». Поклоніння, шанування або благоговіння перед ким-небудь окрім Бога є нічим іншим, як ідолопоклонством. Власні слова Марії в її «магніфікаті» (Луки 1:46-55) свідчать, що вона ніколи не вважала себе непорочною чи такою, що заслуговує на шанування, натомість покладаючись на Божу благодать для спасіння: «і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм». Лише грішники потребують Спасителя, і Марія визнавала цю потребу.
Крім того, сам Ісус делікатно дорікнув жінці, яка звернулася до Нього зі словами: «Блаженна утроба, що носила Тебе, і груди, що Ти ссав їх!» (Луки 11:27), відповівши їй: «Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже!». Сказавши це, Він поклав край усякому прагненню до звеличення Марії як об'єкту поклоніння. Він міг сказати: «Нехай буде благословенна небесна цариця!», але не зробив цього. Він підтвердив ту ж істину, яку проголошує вся Біблія, – цариці неба не існує, а деякі біблійні згадки про неї стосуються богині ідолопоклонницької, неправдивої релігії.
English
Повернутися на стартову українську сторінку
Хто така небесна цариця?
