Запитання
Що Біблія каже про виховання дітей?
Відповідь
Сім’ю створив Бог. Його задум полягав у тому, щоб чоловік і жінка вступали у шлюб на все життя та виховували дітей, що знають і шанують Його (Марка 10:9; Малахії 2:15). Усиновлення також є Божим задумом – Він дає приклад, приймаючи нас як Своїх дітей (Римлянам 8:15, 23; Ефесянам 1:5). Незалежно від того, як діти з’являються в сім’ї, вони є Божим даром, і Йому небайдуже, як вони виховуються (Псалом 127:3; 34:12; Притчі 23:13-14). Коли Господь дає нам дари, Він також дає чіткі вказівки щодо їхнього використання.
Звільнивши ізраїльтян із рабства, Бог звелів їм навчати своїх дітей про те, що Він зробив для них (Второзаконня 6:6-7; 11:19). Він бажав, аби наступні покоління продовжували дотримуватися всіх Його заповідей. Коли одному поколінню не вдається передати Божі закони наступному, суспільство швидко занепадає. Батьки є відповідальними не лише перед своїми дітьми, а й перед Господом за виконання Його доручення прищепляти Його цінності та істину в їхньому житті.
У декількох місцях Святого Письма містяться конкретні вказівки батькам щодо того, як їм слід виховувати своїх дітей. В Ефесянам 6:4 написано: «А ви, батьки, не дратуйте своїх дітей, а виховуйте їх у послусі та вченні Господа» (тут і далі – Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Є декілька способів, якими батьки можуть дратувати своїх дітей. Дехто встановлює недосяжні стандарти, спроби виконання яких доводять дитину до відчаю. Інші у вигляді покарання дражнять, висміюють або принижують своїх дітей, що лише провокує останніх. Непослідовність також може викликати гнів, оскільки дитина ніколи не впевнена в наслідках своїх дій. Дратує й лицемірство, коли батьки вимагають від дітей поведінки, якої самі не дотримуються.
Виховувати «у послусі та вченні Господа» означає, що батьки мають виховувати своїх дітей так, як Бог виховує нас. Як Отець Він «довготерпеливий і дуже милосердний» (Числа 14:18; Псалом 145:8), співчутливий (Псалом 86:15) та готовий прощати (Даниїла 9:9). Його покарання покликане вести нас до каяття (Євреям 12:6-11). Боже повчання міститься в Його Слові (Івана 17:17; Псалом 119:97), і Він бажає, аби батьки наповнювали свій дім Його істиною (Второзаконня 6:6-7).
Він також навчає та карає Своїх дітей (Притчі 3:11; Євреям 12:5), очікуючи, що земні батьки наслідуватимуть Його приклад (Притчі 23:13). Псалом 94:12 проголошує: «Щаслива людина, яку Ти, Господи, застерігаєш, навчаючи у Своєму Законі». Боже повчання покликане робити нас схожими на Христа (Римлянам 8:29). Батьки можуть навчати своїх дітей, прищеплюючи їм цінності та життєву науку. Якщо ми практикуватимемо благочестиве життя й ухвалюватимемо контрольовані Духом рішення (Галатам 5:16, 25), то зможемо спонукати своїх дітей наслідувати наш приклад. Правильне, послідовне виховання приносить «плід праведності» (Євреям 12:11). Нездатність це робити призводить до безчестя батьків і дітей (Притчі 10:1). У книзі Притчі 15:32 сказано, що той, хто нехтує вихованням, «не дбає про власну душу». Господь засудив священика Ілія за те, що той дозволив своїм синам зневажати Господа та «їх за це як слід не докоряв» (1 Самуїла 3:13).
«Діти є Господньою спадщиною» (Псалом 127:3). Він приводить їх у сім’ї та надає батькам вказівки щодо того, як їх виховувати. Метою є виховання мудрих дітей, які знають і шанують Бога у своєму житті. Текст у Притчі 23:24 показує кінцевий результат виховання дітей відповідно до Його плану: «Щасливий батько праведника, – хто породив мудрого, тішиться ним».
English
Що Біблія каже про виховання дітей?
