Запитання
Яка християнська позиція щодо виходу на пенсію?
Відповідь
Наближаючись до пенсійного віку, християни часто замислюються над тим, що їм слід робити після виходу на пенсію. Чи звільняються вони від християнського служіння, коли йдуть на пенсію? Як християнин повинен розглядати пенсійний період?
1. Хоча немає біблійного принципу, що людина має виходити з роботи на пенсію по досягненні певного віку, ми маємо приклад левітів та їх роботи у скінії. Книга Числа, розділ 4, повідомляє, що чоловіки-левіти служили у віці від 25 до 50 років, а після цього звільнялися від регулярного служіння. Вони могли допомагати своїм братам, але не продовжувати працювати (Числа 8:24–26).
2. Незважаючи на те, що ми звільняємося від своєї основної роботи (навіть від християнського служіння «на повну ставку»), ми ніколи не повинні залишати служіння Господу, хоча спосіб цього служіння може змінитися. В Євангелії від Луки 2:25–38 записаний приклад двох літніх людей (Симеона та Анни), які продовжували віддано служити Богові. Анна була вдовою та служила щодня в храмі постом і молитвою. Послання до Тита, розділ 2, вказує, що літні чоловіки й жінки мають навчати своїм прикладом молодших за себе.
3. Людині не слід повністю проводити пенсійні роки в пошуках задоволень. Павло говорить, що вдова, яка живе заради задоволень, є мертвою ще за життя (1 Тимофію 5:6). На відміну від біблійної вказівки, багато людей порівнюють пенсію з «гонитвою за задоволенням», якщо можливо. Це не означає, що пенсіонери не повинні насолоджуватися розвагами, соціальними функціями чи приємними заняттями. Але це не має ставати першочерговою метою життя людини будь-якого віку.
4. Друге послання до Коринтян 12:14 стверджує, що батько повинен накопичувати для дітей. Але найбільшою цінністю для «накопичення» є духовна спадщина, яка може бути передана дітям, онукам і правнукам. Покоління спадкоємців перебували під впливом молитов престарілих «патріархів» або «матріархів» своїх сімей. Молитва, можливо, є найбільш плідним служінням для літніх людей.
Християнин ніколи не звільняється від служіння Христові – він лише змінює адресу свого робочого місця. Отже, коли хтось досягає «пенсійного віку» (яким би він не був), робота може змінитися, але життєве служіння Господу не змінюється. Часто саме ці «літні святі», які, провівши життя з Богом, можуть донести істини Божого Слова, ділячись тим, як Бог діяв в їхньому житті. З віком молитва псалмоспівця має стати нашою молитвою: «Аж до старості й похилого віку не покинь мене, Боже, доки не розповім про Твою могутню силу кожному поколінню, що прийде, – про Твою силу і праведність Твою» (Псалмів 70:18, сучасний переклад Українського Біблійного Товариства).
English
Яка християнська позиція щодо виходу на пенсію?
