Запитання
Що Біблія каже про помсту?
Відповідь
У Біблії багато сказано про помсту. І давньоєврейські, і грецькі слова, перекладені як «помста» та «розплата», в корені мають ідею покарання. Це дуже важливо для розуміння того, чому Бог лишає за Собою право на помсту.
Ключовий вірш щодо цієї істини міститься у Старому Завіті і двічі цитується в Новому. Бог сказав: «Мені належить помста й відплата, коли спіткнеться їхня нога; тому що день їхньої погибелі близько, і надходить приготовлене на них» (Второзаконня 32:35; Римлянам 12:19; Євреям 10:30; тут і далі – Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). У Книзі Второзаконня Господь говорить про впертих, непокірних ізраїльтян, що поклоняються ідолам, відкинули Його й викликали своїм злом Його гнів. Він пообіцяв помститися їм Свого часу і згідно зі Своїми досконалими та чистими мотивами. Два уривки з Нового Завіту стосуються поводження християнина, який не має узурпувати Божу владу. Навпаки, нам слід дозволити Йому судити справедливо і вилити небесну розплату на Своїх ворогів, як Він вважатиме за потрібне.
На відміну від нас Господь ніколи не мстить з нечистих мотивів. Його помста скерована на покарання тих, хто образив і знехтував Ним. Але ми можемо молитися, щоб Він досконало та свято помстився Своїм ворогам за Себе і за тих, хто пригнічений злом. У Псалмі 94:1 псалмоспівець благає Бога про помсту за праведних, але не з почуття неконтрольованої мстивості, а заради справедливої відплати від вічного Судді, рішення Якого є досконалими. Навіть коли страждають невинні, а нечестиві, як здається, розкошують, карати має тільки Бог. «Господь є ревнивим Богом і месником. Господь є мстивим і сповненим гніву. Господь є Тим, Котрий відплачує Своїм ворогам, – Він безпощадний до Своїх ненависників» (Наума 1:2).
У Біблії ми знаходимо лише два випадки, коли Бог дозволяє людям помститися в Його Ім’я. По-перше, після того, як мідіянці скоїли огидні, жорстокі дії проти ізраїльтян, чаша Його гніву на них переповнилась, і Він звелів Мойсеєві повести народ на священну війну проти них. «Господь промовив до Мойсея такі слова: Ти маєш помститися мідіянцям за кривду, причинену Ізраїльтянам, після чого приєднаєшся до свого народу» (Числа 31:1-2). Тут, знову ж, Мойсей діяв не самостійно – він просто був «інструментом» виконання досконалого плану Господа під Його керівництвом, дотримуючись Його вказівок. По-друге, християни мають підкорятися правителям, яких Бог поставив над ними, оскільки вони є Його інструментами, «аби карати злочинців» (1 Петра 2:13-14). Як і Мойсей, ці правителі не мають діяти згідно зі своїми власними мотивами, а повинні виконувати волю Господа для покарання нечестивих.
Може бути принадно спробувати взяти на себе роль Всевишнього та покарати тих, хто, на нашу думку, цього заслуговує. Проте, будучи грішними створіннями, ми нездатні здійснювати помсту із чистих мотивів. Ось чому в Законі Мойсея міститься заповідь: «Не будь мстивим і не носи образи на співгромадян свого народу. Люби свого ближнього, як самого себе. Я – Господь» (Левіти 19:18). Навіть Давид, людина по Божому серцю (1 Самуїла 13:14), відмовився помститися Саулові, хоча й був постраждалою стороною. Натомість він підкорився велінню Бога відмовитися від помсти та довіритися Йому: «Хай Господь буде суддею між мною і тобою, і нехай Господь відплатить за мене, але свою руку я не простягну на тебе!» (1 Самуїла 24:13).
Будучи християнами, нам слід дотримуватися повеління Господа Ісуса: «Любіть ваших ворогів … і моліться за тих, які кривдять і переслідують вас» (Матвія 5:44), залишивши помсту Богові.
English
Що Біблія каже про помсту?
