Запитання
Як навчитися відрізняти правильне від неправильного?
Відповідь
Кожна людина створена за образом Божим (Буття 1:27; Якова 3:9). Це частково означає, що ми маємо сумління, яке інстинктивно розпізнає добро і зло та відрізняє правильне від неправильного. Кожна цивілізована культура у світі прийняла однакові стандарти моралі на підставі цього невід'ємного розуміння добра і зла. Убивство, крадіжка та обман всюди сприймаються як зло. Іноді гріх перевершує це знання, і деякі люди вирішують цінувати зло, а не забороняти його, як у випадку дітовбивства, що практикувалось язичницькими народами навколо Ізраїлю (Левит 18:21; 2 Царів 23:10).
Через свою гріховну природу ми схильні виправдовувати зло в собі (Римлянам 5:12; Єремії 2:35). Постійне виправдання зла призводить до зачерствіння совісті. Послання до Римлян 1:28 містить Божу відповідь тим, хто вперто тримається зла: «А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, – щоб чинили непристойне». Буває момент, коли Господь залишає людину. Ті, хто тримається свого гріха, тепер можуть сміливо продовжувати грішити та не відчувати докорів сумління. Вони вважають, що подолали совість і перехитрили Бога. Проте на них чекає суд, коли вони постануть перед Христом (Євреям 9:27; Малахії 3:5).
Як темрява визначається відсутністю світла, так і гріх визначається відсутністю добра (Якова 4:17). Оскільки Бог є втіленням добра (Псалом 85:5; 118:68), то все, що протилежне Його природі, є злом (Римлянам 3:23). Ми вчимося відрізняти добро від зла, пізнаючи Господа. Його Слово є основою для цього пізнання (Псалом 1:1-2; 118:160; Івана 17:17). Чим ближче ми приходимо до Його святості, тим у гіршому світлі виявляється гріх (Ісаї 6:1, 5). На фоні чорної стіни поношена сорочка може виглядати білою. Проте якщо її покласти на свіжий сніг, то вона може виявитися достатньо брудною. Так само і наші спроби стати добрими виглядатимуть непривабливо, коли їх помістити поруч зі святістю Господа. Коли ми з Ним, то починаємо помічати, наскільки егоцентричними є наші думки та дії. Ми бачимо власну жадібність, хіть та обман у всій їхній злій сутності. Лише в Божому світлі ми починаємо чітко бачити себе.
Ми також вчимося відрізняти правильне від неправильного, пізнаючи Слово. Зрештою саме Біблія визначає, що є гріховним, а що – ні. Автор Послання до Євреїв каже про незрілих у вірі, які здатні перетравлювати лише духовне «молоко» – найосновніші принципи Божого Слова (Євреям 5:13). На відміну від «немовлят» у Христі, духовно зрілими є ті, «що мають чуття, привчені звичкою розрізняти добро й зло» (Євреям 5:14). Зверніть увагу, що духовні почуття християн посилюються завдяки «звичці» використання Слова. Здатність відрізняти правильне від неправильного, розрізняти вчення Христа та людське приходить через вивчення і застосування Божого Слова.
Святе Письмо сповнене прикладами тих, хто чинив правильно, і тих, хто – неправильно. Ці приклади надані для нашого пізнання того, ким є Бог і чого Він бажає від нас (1 Коринтянам 10:11). У Михея 6:8 подається короткий виклад бажань Господа щодо кожної людини: «Було тобі виявлено, о людино, що добре, і чого пожадає від тебе Господь, – нічого, а тільки чинити правосуддя, і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити сумирно». Текст Малахії 3:18 висловлює це ще виразніше: «І ви знову побачите різне між праведним та нечестивим, між тим, хто Богові служить, та тим, хто не служить Йому». Тут Господь прирівнює праведність до служіння Йому. Якщо добро визначається як служіння Богові, тоді зло – це відмова служити Йому. Незалежно від того, наскільки доброчесною людина може видаватися людям навколо неї, її добрих діл мало, якщо вони зроблені з егоїстичних міркувань. Якщо ми візьмемо собі за мету шукати Бога та шанувати Його в усіх своїх справах (1 Коринтянам 10:31), то зможемо відрізняти правильне від неправильного і знатимемо, що наші рішення Йому до вподоби (Єремії 29:13; 1 Петра 3:12; Псалом 105:3).
English
Як навчитися відрізняти правильне від неправильного?
