Запитання
Чи впливає спасіння на щось ще, крім загробного життя?
Відповідь
Ми часто зосереджуємося на тому, як спасіння впливає на загробне життя, проте ігноруємо його вплив на наше життя просто зараз. Навернення до Христа у вірі веде до кардинальних змін у житті: коли ми спасаємось, то звільняємося від гріха, отримуючи нове життя та нову перспективу. Як сказав Джон Ньютон у гімні «О благодать!»: «Був мертвий – чудом став живий, прозрів і бачу світ». Після спасіння все змінюється.
Автори послань також постійно наголошують на повсякденному житті. Згідно з посланням до Ефесян 2:10 ми спасенні не лише для того, аби перебувати вічно на небесах, а й «на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували». Ці добрі діла мають виконуватися тут, у цьому світі. Якщо наше вічне спасіння не відображається в повсякденному житті, – це проблема.
Яків написав своє послання для підтримки «практичної» віри. Наше спасіння має вести до контролю над язиком (Якова 1:26) та інших змін у житті. Віра, що претендує на існування без підтвердження добрими ділами, – «мертва» (Якова 2:20). Павло закликає у 1 Солунянам 2:12: «…щоб ви гідно поводилися перед Богом, що покликав вас у Своє Царство та в славу». Життя у покорі й послуху Господу є природним результатом спасіння. Ісус навчав, що ми – Його раби, поставлені тут для продовження Божої справи, поки чекаємо на Його повернення (Луки 19:12-27).
В Об'явленні 2-3 Господь шле послання семи церквам, і в кожному з них згадуються певні сфери повсякденного життя, які або схвалюються, або ж засуджуються. Церкву в Ефесі Він похвалив за працю та терпіння, а церква у Смірні отримала високу оцінку за вірність у випробуваннях і бідності. Водночас Він докорив церкві у Пергамі за те, що вона прийняла неправдиву доктрину, а церкві в Тіятирах – за те, що вона дозволила псевдопророчиці ввести себе в розпусту. Безперечно, Ісус вважав, що спасіння має впливати на повсякденне життя, а не лише на загробне.
Спасіння – це початок нового життя (2 Коринтянам 5:17). Бог здатний відновити те, що було зруйноване гріхом. У книзі Йоїла 2:25 Він обіцяє Ізраїлю, незважаючи на попереднє покарання за гріхи: «І надолужу Я вам за ті роки, що пожерла була сарана…», якщо вони покаються й навернуться до Нього. Схоже відновлення обіцяне ізраїльтянам і в Захарії 10:6. Це не означає, що спасіння робить усе в цьому житті радісним і безтурботним. Бувають часи, коли Господь вирішує допустити труднощі як нагадування про високу ціну за гріх або необхідність більше покладатися на Нього. Проте ми стикаємося з цими випробуваннями, маючи новий погляд та силу згори. Насправді, труднощі, які ми зазнаємо, є небесним даром, що допомагає нам зростати у вірі й оснащує нас, аби ми могли бути благословенням для оточуючих (2 Коринтянам 1:4-6; 12:8-10).
Під час служіння Ісуса всі, хто повірив у Нього, змінилися назавжди. Біснуватий пішов від Нього додому проповідником (Марка 5:20). Прокажені очистились і, радіючи, повернулися до суспільства (Луки 17:15-16). Рибалки стали апостолами (Матвія 4:19), митники – філантропами, а грішники – святими (Луки 19:8-10). Ми спасенні вірою (Ефесянам 2:8), і зміни, які несе спасіння, починаються просто зараз.
English
Чи впливає спасіння на щось ще, крім загробного життя?
