Запитання
Що таке насіння віри? Що таке приношення насіння віри?
Відповідь
Послідовники хибного «євангелія процвітання» та руху «Слово віри» часто люблять говорити про «сіяння», «приношення насіння віри» та «стократне повернення». Приношення насіння віри – це гроші, віддані з вірою в те, що Бог примножить їх і поверне дарувальнику. Що більше грошей ви дасте – і що більшу віру маєте – то більше грошей ви отримаєте назад. Проповідники євангелія процвітання часто закликають жертвувати на своє служіння, обіцяючи таку винагороду: «Надішліть мені 10 доларів і вірте, що Бог поверне вам 1000». Вони надають своїм проханням про гроші духовного блиску за допомогою наступних заяв: «Бог бажає благословити вас чудом» та «Ісус вище вашого боргу». І вони хибно використовують такі біблійні тексти, як Марка 4:8: «Ще інше впало на добру землю, зійшло, дало паросток та росло; і принесло врожай: одне – в тридцять, одне – в шістдесят, а одне – в сто разів» (тут і далі – Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Важливо пам’ятати, що насіння, яке мається на увазі в цьому вірші – це Боже Слово (Марка 4:14), а не гроші.
Покійний Орал Робертс справив значний вплив на поширення концепції приношення насіння віри і навчав людей очікувати на чудо, коли вони сіють «насіння» у своїй «потребі». Він писав: «Аби реалізувати свій потенціал, подолати життєві негаразди, побачити, як ваше життя стає плідним, примножується та приносить достаток (тобто здоров’я, процвітання, духовне оновлення в сім’ї або ж у вас самих), вам слід прийняти рішення дотримуватися божественного закону сіяча і врожаю. Посійте насіння Його обітниці у ґрунт своєї потреби» (із «Принципів насіння»). У липневому випуску «Життя в наддостатку» від 1980 р. Робертс писав: «Вирішіть свої фінансові потреби за допомогою фінансового насіння» (с. 4).
Річард Робертс, син Орала, закликає на своєму веб-сайті: «Дайте Богові те, з чим можна працювати. Незалежно від того, наскільки мало, на вашу думку, ви маєте, сійте з радістю та вірою, знаючи у своєму серці, що ви сієте насіння, аби пожати чудеса. І тоді очікуйте на неймовірні чудеса!». У травні 2016 року в інформаційному бюлетені Робертса містився заклик до грошових пожертвувань із такою заявою: «Посійте особливе насіння у 100 доларів … Якщо ви посієте це насіння зі своєї потреби й укладете священну угоду зі мною, то ми разом з вами очікуватимемо могутнього чуда від Бога» (з його веб-сайту, курсив з оригіналу).
За словами Орала Робертса, скористатися законом сіяння та жнив можна за допомогою трьох кроків: 1) вважати Бога своїм джерелом, 2) спочатку давати, аби віддалося нам, і 3) очікувати на чудо. Як «доказ» другого кроку вчителі насіння віри люблять використовувати текст із Луки 6:38: «Давайте – і дасться вам; міру добру, натоптану, струснуту й переповнену дадуть вам у поділ. Бо якою мірою ви міряєте, такою ж відміряється вам». Хибне використання цього вірша починається з його застосування до матеріальної вигоди – у Луки 6:37 Ісус казав насамперед про прощення, а не про гроші. Окрім того, є різниця між «давайте, і…» та «давайте, щоб…». Учителі насіння віри націлюються на егоїстичний мотив жертвування – давати, щоб отримати, – і навіть не приховують цього. Біблія навчає, що ми жертвуємо заради блага інших і прославлення Господа, а не заради власного збагачення.
Учителі приношення насіння віри також люблять цитувати вірш із Євангелія від Матвія 17:20: «Запевняю вас: коли будете мати віру як гірчичне зерно, то скажете цій горі: Перейди звідси туди! – і вона перейде; і нічого не буде для вас неможливого». Безперечно, в цьому вірші не йдеться про отримання грошей або приношення насіння віри.
Ще один уривок, яким зловживають проповідники насіння віри, – це Марка 10:29-30: «Запевняю вас: немає нікого, хто залишив би дім, або братів, або сестер, або матір, або батька, або дружину, або дітей, чи поля – заради Мене й заради Євангелії – і при цьому не одержав би в сто разів більше вже тепер, у цей час, в умовах переслідувань, – і домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і поля…». Вони хапаються за обіцянку «в сто разів більше», але застосовують її тільки до «домів» і «полів», тобто до матеріальних статків. Решта списку ігнорується. Чи маємо ми припускати, що Ісус обіцяв Своїм послідовникам сотню буквальних матерів або що нам слід очікувати у сто разів більше кровних родичів, ніж ми маємо зараз? Чи ж Він казав про збільшення духовної родини? Оскільки матері та батьки, брати і сестри є духовними, то, можливо, доми і поля також є такими.
Прихильники вчення про приношення насіння віри ігнорують декілька важливих деталей зі Святого Письма. Розгляньмо, наприклад, 2 Коринтянам 9:10-12: «А Той, Хто дає насіння та хліб сіячеві на поживу, нехай зростить і примножить ваше “насіння” і нехай виростить плоди вашої праведності. В усьому збагачуйтеся різноманітною щирістю, яка через нас складає подяку Богові. Бо справа цього служіння не тільки задовольняє потреби святих, вона переповнена численними подяками Богові». Цей уривок свідчить, що Господь дає насіння для посіву; тобто Він забезпечує нас ресурсами, які ми можемо щедро роздавати. І коли ми даємо, Він надасть ще більше ресурсів, аби ми змогли продовжувати давати. Однак зауважте, що плоди – це не грошовий прибуток, а «плоди вашої праведності». Крім того, це подяка Господу, а не наші банківські рахунки. Насіння, згадане в цьому уривку, не приводить до чудес чи особистого багатства.
Прихильники приношення насіння віри також ігнорують той факт, що апостоли не були заможними людьми. І водночас вони, безумовно, давали іншим: «Я ж охоче потрачуся на вас і пожертвую собою за ваші душі…» (2 Коринтянам 12:15). Ґрунтуючись на вченні про приношення насіння віри, Павло мав би бути дуже заможною людиною. Проте ось що він пише: «Навіть тепер ми голодні та спраглі, голі й биті; ми тиняємося, трудимося, працюючи власними руками» (1 Коринтянам 4:11-12). Апостоли були матеріально бідними, проте духовно благословенними Господом.
«Бог любить того, хто дає з радістю» (2 Коринтянам 9:7), але нам не слід припускати, що Його прихильність виявиться у фінансовому прибутку. Ми також не повинні привласнювати собі обітниці, дані старозавітному Ізраїлю. Нашим мотивом жертвувати не має бути отримання ще більшої кількості грошей у відповідь. Наша мета – «благочестя із задоволенням» (див. 1 Тимофію 6:6-10). Ми маємо молитися: «Господи, допоможи мені навчитися бути задоволеним тим, що в мене є, навіть якщо я голодний або чогось потребую» (див. Филип’янам 4:11-13).
Учення про насіння віри – це не що інше, як план швидкого збагачення, що експлуатує вразливість зневірених і стражденних серед Божого народу. Петро попереджав церкву про такі хитрощі: «І в ненаситності вони ловитимуть вас улесливими словами» (2 Петра 2:3).
English
Повернутися на стартову українську сторінку
Що таке насіння віри? Що таке приношення насіння віри?
