Запитання
Як християнам слід розглядати самооцінку?
Відповідь
Багато хто визначає самооцінку, як «почуття цінності, засноване на навичках, досягненнях, фінансових ресурсах чи зовнішності». Цей тип самооцінки може призвести до того, що людина буде почувати себе незалежною, гордою і схильною до поклоніння самій собі, що перешкоджатиме її прагненню до пізнання Бога. Послання Якова 4:6 говорить нам, що «Бог гордим противиться, а покірним дає благодать». Якщо ми покладаємося тільки на свої земні можливості, то неминуче набудемо почуття власної цінності, засноване на гордині. Ісус сказав нам: «Так і ви, коли зробите все наказане вам, кажіть: Ми, нікчемні раби, зробили те, що повинні були зробити!» (Луки 17:10, тут і далі – сучасний переклад Українського Біблійного Товариства).
Це не означає, що християни повинні мати низьку самооцінку. Це лише означає, що наше почуття того, що ми є добрими людьми, не має залежати від того, що ми робимо, а, швидше, від того, ким ми є у Христі. Ми повинні усмиряти себе перед Ним, і Він прославить нас. Псалом 15:2 нагадує нам: «Я сказав Господеві: Ти Бог мій, добро моє тільки в Тобі!» (переклад Огієнка). Християни досягають високої самооцінки, маючи правильні взаємини з Богом. Ми можемо бути впевнені у своїй цінності через високу плату, сплачену Богом за нас кров’ю Його Сина, Ісуса Христа.
У певному розумінні, низька самооцінка є протилежною гордині. Але з іншого боку – вона є її формою. Деякі люди мають низьку самооцінку, тому що хочуть, аби люди шкодували їх, звертали на них увагу та втішали. Низька самооцінка може бути заявою «подивіться на мене», так само, як і гординя. Ми можемо досягати однієї мети різними шляхами – самозаглибленням, самоодержимістю чи самолюбством. Замість цього, нам слід бути самовідданими, померти для себе й відбивати будь-яку увагу, звернену на нас, на великого Бога, Який створив і підтримує нас.
Біблія говорить нам, що Бог дав нам цінність, коли придбав нас, аби ми стали Його народом (Ефесянам 1:14). Навіть лише за це Він заслуговує на честь і хвалу. Коли ми маємо здорову самооцінку, то цінуватимемо себе достатньо, щоб не втягуватися в гріх, який поневолює нас. Замість цього, ми маємо бути покірними, вважаючи інших кращими за себе (Филип’янам 2:3). Послання до Римлян 12:3 застерігає нас: «Не думати про себе більше, ніж належить думати, а думати скромно, згідно з мірою віри, якою Бог кожного наділив».
English
Як християнам слід розглядати самооцінку?
