Запитання
Що означає, що пекло – це вічне відокремлення від Бога?
Відповідь
Біблія чітко дає зрозуміти, що кожна людська душа після фізичної смерті має два можливі пункти призначення: рай або пекло (Матвія 25:34, 41, 46; Луки 16:22-23). Лише праведники успадкують вічне життя, і єдиний спосіб бути визнаним праведним перед Богом – це віра у смерть та воскресіння Ісуса Христа (Івана 3:16-18; Римлянам 10:9). Душі праведників прямують просто до Господа (Луки 23:43; 2 Коринтянам 5:8; Филип'янам 1:23).
Для тих, хто не визнає Ісуса Христа як Спасителя, смерть означає вічне покарання (2 Солунянам 1:8-9). Це покарання описується по-різному: наприклад, як вогняне озеро (Луки 16:24; Об'явлення 20:14-15), навколишня темрява (Матвія 8:12) та в'язниця (1 Петра 3:19). Це покарання є вічним (Юди 13; Матвія 25:46). Біблія не підтримує думку про те, що після смерті люди отримують ще один шанс покаятися. Текст у Євреям 9:27 чітко повідомляє, що після фізичної смерті настає суд. Християни вже були засуджені та приречені. Та Ісус узяв цей вирок на Себе. Наш гріх стає Його гріхом, а Його праведність стає нашою, якщо ми віримо в Нього. Оскільки Він був справедливо покараний за нас, то нам не потрібно більше боятися відокремлення від Нього (Римлянам 8:29-30). Водночас, суд над невіруючими ще попереду.
Текст у 2 Солунянам 1:7-9 проголошує: «...з'явиться з неба Господь Ісус з ангелами Своєї сили, в полум'яному вогні, що дає відплату тим, хто Бога не знає і не слухається Євангелія Господа нашого Ісуса. Вони приймуть покарання, вічну погибель від Господньої присутності та від слави Його могутності» (Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Пекельні страждання полягатимуть не лише у фізичних муках, а й в агонії відокремлення від усіх аспектів щастя. Бог є джерелом усього добра (Якова 1:17). Бути «відрізаним» від Нього – означає втратити будь-який вплив чогось доброго. Пекло буде станом вічного гріха; водночас усі, що там страждатимуть, цілковито усвідомлюватимуть жах гріха. Каяття, провина та сором будуть нескінченними, і вони супроводжуватимуться переконанням, що покарання є справедливим.
Уже не буде місця самообману про «людську доброту». Бути відокремленим від Бога означає бути назавжди відлученим від світла (1 Івана 1:5), любові (1 Івана 4:8), радості (Матвія 25:23) та миру (Ефесянам 2:14), бо Він є джерелом усього цього доброго. Будь-яке добро, яке ми спостерігаємо в людстві, є лише відображенням характеру Господа, за образом Якого ми були створені (Буття 1:27).
Тоді як духи відроджених Святим Божим Духом вічно перебуватимуть із Ним у досконалому стані (1 Івана 3:2), для тих, що в пеклі, буде все навпаки. Божа доброта припинить своє існування для них. Проявиться егоїстична, хтива, ідолопоклонницька сутність кожного доброго вчинку, який вони здійснювали на землі (Ісаї 64:6). Людські уявлення про доброту будуть порівняні з досконалістю Божої святості та визнані абсолютно нікчемними. Люди в пеклі назавжди втратять можливість бачити Боже обличчя, чути Його голос, відчувати Його прощення або насолоджуватися спілкуванням із Ним. Бути назавжди відокремленим від Нього – це найбільше покарання.
English
Що означає, що пекло – це вічне відокремлення від Бога?
