Запитання
Що входить у сім диспенсацій?
Відповідь
Диспенсаціоналізм – це метод інтерпретації історії, що поділяє Божу діяльність і Його план щодо людства на різні періоди часу. Зазвичай виділяються сім диспенсацій, хоча деякі богослови налічують дев’ять, інші називають від трьох до тридцяти семи. У цій статті ми обмежимося сімома основними диспенсаціями, що мають підтвердження у Святому Письмі.
Перша з них називається диспенсацією невинності (Буття 1:28-30 – 2:15-17). Вона охоплює період перебування Адама та Єви в Едемському саду. У рамках цієї диспенсації Бог дав наступні вказівки людям: 1) плодитися й наповнювати землю; 2) оволодівати нею; 3) панувати над тваринним світом; 4) доглядати за садом і 5) не їсти плодів з дерева знання добра й зла. Бог попередив про покарання у вигляді фізичної та духовної смерті за непослух. Ця диспенсація тривала недовго – вона закінчилася, коли перші люди з’їли заборонений плід і були вигнані з раю.
Друга диспенсація називається диспенсацією свідомості, вона тривала близько 1656 років – з часу виселення Адама та Єви з раю й до потопу (Буття 3:8 – 8:22). Ця диспенсація демонструє поведінку людства, що діє за своєю волею та совістю, заплямованими успадкованим гріхом. Її п’ятьма головними аспектами є: 1) прокляття змія; 2) обтяження долі жінки та процесу народження дітей; 3) прокляття природи; 4) покладання на людство обов’язку трудитися для власного забезпечення і 5) обітниця приходу Христа як сімені, що знищить змія (сатану).
Третьою диспенсацією, що починається з 8-го розділу книги Буття, є правління людей. Бог потопом знищив життя на землі, дарувавши порятунок лише одній сім’ї для збереження людського роду. Він дав наступні обітниці та вказівки Ною та його родині: 1) Бог більше не прокляне землю; 2) Ной і його сім’я заселять землю; 3) люди будуть панувати над тваринами; 4) їм дозволяється вживати м’ясо; 5) встановлюється закон про смертну кару; 6) ніколи не буде іншого всесвітнього потопу; 7) ознакою угоди з Богом є веселка.
Нащадки Ноя не розсіялися й не наповняли землю, як наказав Бог, не виконавши свою роль в даній диспенсації. Через 325 років після потопу жителі Землі почали зводити високу вежу як символ своєї солідарності й гордині (Буття 11:4-9). Бог зупинив будівництво, створивши різні мови, і забезпечив цим виконання Своєї вказівки щодо заселення землі. Результатом була поява різних народів і культур. З цієї миті людське правління стало реальністю.
Четверта – диспенсація обітниці. Вона почалася зі звернення Господа до Авраама, тривала в часи патріархів і закінчилася виходом єврейського народу з Єгипту, зайнявши приблизно 430 років. Під час цієї диспенсації Бог дав Аврааму потомство, яке стало Його обраним народом (Буття 12:1 – Вихід 19:25).
Головним моментом у диспенсації обітниці був заповіт Авраама. Ось деякі з основних аспектів цього безумовного завіту:
1. Від Авраама постане великий народ, який Бог благословить фізичним і духовним процвітанням.
2. Бог звеличить ім’я Авраама.
3. Він благословить тих, хто благословлятиме нащадків Авраама, і прокляне тих, хто буде проклинати їх.
4. Авраам стане благословенням для всіх народів землі. Це виконається в Ісусі Христі та Його спасінні.
5. Ознака завіту – обрізання.
6. Цей завіт, повторений Ісакові та Якову, обмежується єврейським народом і 12 колінами Ізраїлю.
П’ята диспенсація називається диспенсацією закону. Вона тривала майже 1500 років, почавшись із часу Виходу й закінчившись смертю Ісуса Христа. Дещо зміненою, ця диспенсація продовжиться в Тисячолітньому царстві. Під час диспенсації закону Бог конкретно звернув увагу на єврейський народ через заповіт з Мойсеєм або Закон, описаний у книзі Вихід 19-23. Дана диспенсація включає поклоніння в храмі під проводом священиків і подальше Боже керівництво, що здійснювалось через Його посередників – пророків. Зрештою, за непокору людей завіту коліна Ізраїлю були позбавлені обіцяної землі та потрапили в полон.
Шоста диспенсація, в якій ми живемо зараз, називається диспенсацією благодаті. Вона почалася з Нового Завіту, скріпленого кров’ю Христа (Луки 22:20). Ця «епоха благодаті» або «церковна доба» має місце між 69 і 70 роком-тижнем (седмицею) з книги Даниїла 9:24. Дана диспенсація закінчиться підхопленням церкви (1 Солунянам 4). Вона стосується всього світу, включаючи як євреїв, так і язичників. Під час диспенсації благодаті обов’язком людства є віра в Ісуса, Сина Божого (Івана 3:18). У цій диспенсації Святий Дух є Утішителем для віруючих (Івана 14:16-26). Дана диспенсація триває вже понад 2000 років, і ніхто не знає, коли вона закінчиться. Ми знаємо, що це станеться в момент підхоплення всіх народжених згори померлих віруючих, які потраплять до раю і перебуватимуть разом із Христом. Після підхоплення почнуться Божі суди, які триватимуть сім років.
Сьома диспенсація – це Тисячолітнє царство Христа, яке триватиме буквальні 1000 років. Тоді Сам Христос правитиме на землі. Це царство буде виконанням пророцтва щодо єврейської нації, яке полягає в тому, що Христос повернеться та стане її Царем. Єдиними людьми, які зможуть увійти до царства, будуть народжені згори віруючі з епохи благодаті та праведники, які пережили семирічний період скорботи. Сатана буде скутий на 1000 років. Цей період закінчиться останнім судом (Об’явлення 20:11-14). Весь старий світ буде знищено вогнем, і з’явиться нове небо й нова земля (Об’явлення 21-22).
English
Що входить у сім диспенсацій?
