Запитання
Що Біблія каже про суперництво між дітьми?
Відповідь
Суперництво між дітьми сягає коріннями майже самого початку існування людства, перших двох братів, згаданих у Святому Письмі, – Каїна й Авеля. Ми знаходимо в Біблії також інші приклади, включаючи Ізмаїла та Ісаака, Ісава та Якова, Лію і Рахіль, Йосифа і його братів, а також Авімелеха з його братами. Щоразу суперництво між дітьми призводило до того, що один або декілька з них здійснювали необдумані гріховні вчинки.
Бог бажає, щоб діти жили в гармонії та любові (Псалом 133:1). Братня любов використовується як приклад того, як віруючим слід ставитись одне до одного (Євреям 13:1; 1 Петра 3:8). Однак ми не завжди живемо так, як мали би, і суперництво між дітьми існує. Вони сперечаються та б’ються між собою, обманюють і насміхаються, та іноді дуже погано обходяться одне з одним.
Завдання батьків полягає в тому, щоб виховувати дітей схожими на Христа, тому нам слід звертатися до Нього, щоб зрозуміти – що, за Його словами, є важливим у нашому поводженні та ставленні до інших людей.
Ісус сказав, що дві найважливіші заповіді – це любити Бога та любити своїх ближніх (Матвія 22:36-40). Під ближніми Він мав на увазі тих, хто є поруч із нами, а ніхто не є ближчим за наших братів і сестер. Дім має бути місцем, де діти навчаються любити одне одного. «Любов покриває всі гріхи» (Притчі 10:12; тут і далі – Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства), включаючи причини проблеми, яку ми розглядаємо.
Суперництво між дітьми може бути наслідком ревнощів, егоїзму та батьківського фаворитизму (реального чи гаданого). Конкуренція між Каїном і Авелем, вочевидь, була викликана ревнощами Каїна через прийняття жертви Авеля (Буття 4:3-5). Смертельна конкуренція між дітьми у сім’ї Гедеона була викликана егоїстичним прагненням Авімелеха до влади (Суддів 9:1-6). Суперництво між синами Якова було викликане його фаворитизмом щодо Йосифа (Буття 37:3-4).
Причини суперництва між дітьми можуть бути подолані добротою, повагою та, безумовно, любов’ю (1 Коринтянам 13:4-7). Батьки мають наполягати на тому, щоб їхні діти проявляли ці якості у стосунках одне з одним, і самим батькам слід бути належним взірцем.
Біблія навчає нас тому, як ставитись одне до одного. В Ефесянам 4:31-32 розглядаються декілька прикладів негативної поведінки, яку слід уникати, а також позитивної – до якої слід прагнути: «Усяке роздратування, гнів, лють, крик і зневага хай віддаляться від вас разом з усякою злобою. Будьте ж добрими один до одного, милосердними, прощаючи одне одному, як і Бог через Христа вам простив!». Також є корисним текст у Филип’янам 2:3-4: «Нічого не робіть наперекір чи з марнославства, але в покорі вважайте одне одного більшим за себе. Нехай кожний дбає не про себе, а про інших».
Історія Йосифа та його братів спочатку висвітлює суперництво між дітьми, викликане ревнощами й ненавистю, і з Йосифом стаються жахливі речі. Але вона має щасливий кінець. Насправді це – історія про братню любов, прощення, Божу доброту і суверенітет (див. Буття 37-50). В останньому розділі книги Буття ставлення Йосифа до його братів є гарним прикладом доброти, смирення та любові.
English
Що Біблія каже про суперництво між дітьми?
