Запитання
Що таке гріховна природа?
Відповідь
Гріховна природа – це той аспект людини, який підштовхує її до повстання проти Бога. Говорячи про гріховну природу, ми маємо на увазі той факт, що в нас закладена природна схильність до гріха. Щоразу, коли перед нами постає вибір – виконувати волю Господа чи свою власну, ми природно приймемо рішення на користь своїх власних бажань.
Доказів існування гріховної природи більш ніж достатньо. Нікому не треба навчати дитину обманювати або бути егоїстичною, навпаки – ми докладаємо всіх зусиль, аби навчити її казати правду і ставити інтереси інших на перше місце. Гріховна поведінка виникає природно. Новини сповнені трагічних прикладів поганих учинків людства. Де би люди не були, там завжди виникають проблеми. Чарльз Сперджен сказав: «Як сіллю приправлена кожна крапля Атлантики, так і гріх впливає на кожний атом нашої природи. Він є там, на жаль, його там так багато, що якщо хтось не бачить його, – він просто обманюється».
Біблія пояснює причину цієї проблеми. Людство гріховне не лише в теорії чи на практиці, але й за своєю природою. Гріх є складовою самої тканини нашого єства. Святе Письмо каже про гріховну природу в Римлянам 8:3. Саме вона продукує гріхи зі списку в Колосянам 3:5. І в Римлянам 6:6 написано про те, що ми перебуваємо під владою та в рабстві гріха. Наше існування на цій землі визначається нашою гріховною, зіпсованою природою.
Гріховна природа цілковито охоплює все людство. Ми всі її маємо, і вона торкається кожної нашої складової. Це називається доктриною цілковитої гріховності. «Всі ми заблукали…» (Ісаї 53:6; тут і далі – Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Павло визнає: «Я – тілесний, проданий гріхові» (Римлянам 7:14). Він також назвав себе рабом закону гріха у своєму тілі (Римлянам 7:25). Соломон погоджується: «Адже немає на світі настільки праведної людини, котра чинила би лише добре і не грішила» (Еклезіаста 7:20). Апостол Іван висловлюється про це гостріше за інших: «Коли скажемо, що не маємо гріха, то самих себе обманюємо, і немає в нас правди» (1 Івана 1:8).
Навіть діти володіють гріховною природою. Давид шкодує про те, що народився з гріхом, який уже діє всередині нього: «Я народився в беззаконні, і в гріху моя мати мене зачала» (Псалом 51:7). В іншому місці він заявляє: «Вже від народження нечестиві стають відступниками, від материнського лона вони свавільні й неправдомовні» (Псалом 58:4).
Звідки ж виникла гріховна природа? Святе Письмо каже, що Господь створив людей добрими та безгрішними: «І створив Бог людину за Своєю подобою, за Божим образом створив її; Він створив їх чоловіком і жінкою» (Буття 1:27). Але вже в 3-му розділі Буття описаний непослух перших людей. Через цю єдину дію гріх проник в їхню природу. Вони відразу ж були охоплені почуттям сорому та спробували сховатися від Бога (Буття 3:8). Потім образ і подоба Адама передались їхнім нащадкам (Буття 5:3). Гріховна природа проявила себе вже на самому початку людської генеалогії: найперша дитина, народжена від Адама та Єви, – Каїн – став найпершим убивцею (Буття 4:8).
Від покоління до покоління гріховна природа передавалась усьому людству: «Бо як через одну людину гріх увійшов у світ, а з гріхом і смерть, так у всіх людей увійшла смерть, тому що всі згрішили» (Римлянам 5:12). Цей вірш також містить тривожну звістку про те, що гріховна природа неминуче призводить до смерті (див. також Римлянам 6:23 та Ефесянам 2:1).
Іншим наслідком існування гріховної природи є ворожість до Бога та незнання Його істини. Павло писав: «Тілесні задуми – ворожнеча проти Бога, тому що вони не коряться Божому Законові, та й не можуть. І ті, хто живе по-тілесному, догодити Богові не можуть» (Римлянам 8:7-8). Окрім цього, «душевна людина не приймає того, що від Божого Духа, бо для неї це безумство й вона не може цього зрозуміти, тому що це досліджується духовно» (1 Коринтянам 2:14).
В історії є тільки одна Людина, що не мала гріховної природи, – Ісус Христос. Його непорочне народження дозволило Йому ввійти в наш світ, уникнувши прокляття, переданого від Адама. Отже, Ісус провів безгрішне життя абсолютної досконалості. Він був Святим і Праведним (Дії 3:14) та «не знав гріха» (2 Коринтянам 5:21). Це дозволило Йому віддати Своє життя «як непорочного й чистого Агнця» (1 Петра 1:19) в жертву на хресті, ставши нашим ідеальним заступником. Жан Кальвін розглядає це так: «Звичайно, Христос має набагато більше сили спасти, ніж Адам – зруйнувати».
Саме через Ісуса ми народжуємося згори. «Народжене від тіла є тілом, а народжене від Духа є духом» (Івана 3:6). Народжуючись від Адама, ми успадковуємо його гріховну природу; а народжуючись знову в Христі, ми успадковуємо нову природу: «Отже, хто в Христі, той нове творіння; давнє минуло, – ось постало все нове!» (2 Коринтянам 5:17).
Повіривши в Ісуса, ми не позбавляємося своєї гріховної природи. Біблія каже, що гріх залишається в нас, і боротьба з цією старою природою триватиме стільки, скільки ми існуватимемо в цьому світі. Павло писав про свою власну боротьбу в Римлянам 7:15-25. Але ми маємо підтримку в цій битві, божественну підтримку. Святий Дух перебуває в кожному з віруючих і дає нам силу, необхідну для подолання потягу гріховної природи. «Кожний, хто народився від Бога, не чинить гріха, бо Його зачаток у ньому перебуває; він не може грішити, оскільки народжений від Бога» (1 Івана 3:9). Найвищий Божий план щодо нас – це цілковите й остаточне освячення, коли ми побачимо Христа (1 Солунянам 3:13; 1 Івана 3:2).
Своїм подвигом на хресті Ісус задовольнив Божий гнів проти гріха та подарував віруючим перемогу над їхньою гріховною природою: «Він Сам Своїм тілом підняв наші гріхи на дерево, щоб ми, померши для гріхів, жили для праведності» (1 Петра 2:24). Своїм воскресінням Христос пропонує життя кожному, хто перебуває в полоні зіпсованого тіла. Народжені згори тепер мають таку вказівку: «Так само й ви вважайте себе мертвими для гріха і живими для Бога в нашому Господі Ісусі Христі» (Римлянам 6:11).
English
Що таке гріховна природа?
