Запитання
Чому релігійний скептицизм настільки поширений сьогодні?
Відповідь
Релігійний скептицизм не слід плутати з атеїзмом або нерелігійністю, хоча атеїзм можна віднести до одного з видів релігійного скептицизму. Такі люди просто можуть мати серйозні сумніви або невизначено ставитися до релігії. Насправді, релігійний скептицизм не є чимось новим. Відомі скептики Нафанаїл (Івана 1:45-47) і Хома (Івана 20:24-25) були учнями Ісуса. Проте сьогодні здається, що це явище стає дедалі поширенішим.
Різні моменти сприяли виникненню релігійного скептицизму. Один із них – культура в цілому. Понад тисячу років дух західної культури був «християнським»; тобто юдеохристиянський світогляд поважали та викладали, навіть хоча й не завжди його дотримувалися. Ситуація почала змінюватися під час Просвітництва (також відомого як «Вік розуму») на початку 1700-х років і продовжилася під промислової революції, коли людина не знала жодних перешкод. Культурні зміни прискорилися під час модерністської та сьогоднішньої постмодерністської епох, зокрема через засилля різноманітних культур і способів мислення.
Девід Кіннаман, президент групи Барна, пише у своїй книзі «unChristian: Що нове покоління насправді думає про християнство… і чому це важливо»: «Багато молодих американців кажуть, що життя здається складним – що важко зрозуміти, як жити під напливом інформації, світоглядів і варіантів, з якими вони стикаються щодня. Одне з конкретних критичних зауважень, яке молоді люди часто висувають щодо християнства, полягає в тому, що останнє не пропонує глибоких, змістовних або стимулюючих до роздумів відповідей на життя у складній культурі». Інакше кажучи, вони вважають відповіді Біблії на культурні питання занадто спрощеними. Суспільство є надто «розвиненим», щоб звертати увагу на «старомодні» біблійні цінності. Вони відкидають такі прості відповіді, як «бо так написано в Біблії», і не бачать – можливо, їх цьому не навчили – більш глибоких причин, що лежать в основі вказівок Святого Письма.
Інша причина сучасного релігійного скептицизму пов'язана зі самими практикуючими релігію. На жаль, деякі релігійні люди аморальні, нечесні або просто жорстокі. Деякі скептики в минулому мали поганий досвід, пов'язаний із релігією. На думку групи Барна, головна причина, через яку релігійний скептицизм виріс серед міленіалів (які народилися між 1985 і 2002 рр.) у Сполучених Штатах, пов'язана із взаємодією з «християнами», які не були ними насправді. Релігійне лицемірство залишило багатьох розчарованими та віддалило від віри, що колись зміцнювала західний світ.
Відсутність христоподібного ставлення та вчинків серед віруючих вказує на відсутність особистої трансформації. Ми покликані бути схожими на Христа. Проте багато християн більше зосереджені на неправедності в культурі, ніж на праведності у власних серцях. Вони не беруть до уваги написане в Посланні до Галатів 2:19-20: «Я розп'ятий з Христом. І живу вже не я, а Христос проживає в мені…». Розіп'яте життя протистоїть лицемірству.
Ще одним чинником, який сприяє релігійному скептицизму сьогодні, є надмірна залежність від емпіризму. Люди, які бажають, щоб усе було «доведено» без жодних сумнівів, природно будуть скептично ставитися до духовних істин, які не можуть бути оцінені кількісно, розчленовані або ж випробувані в лабораторії. Як не дивно, багато релігійних скептиків за євангельську істину приймають теорію натуралістичної еволюції, яка ніколи не була доведена, водночас нехтуючи розповідями очевидців про чудеса Ісуса в Євангеліях.
Релігійний скептицизм також може бути викликаний прагненням належним чином ознайомитися з усіма існуючими релігійними переконаннями – і подальшою розгубленістю через суперечливі віровчення, яких дотримуються різні релігійні системи. Одна група говорить про Христа, а інша каже протилежне. Ще інша – взагалі відмовляється від Нього на користь месмеричного гуру або церебральної філософії, або каменю дивовижної форми. Цього достатньо, щоб налаштувати скептично будь-яку людину. Додайте до цієї плутанини широке визнання постмодерністського релятивізму – від цього стає недивно, що в наші дні є дуже багато релігійних скептиків.
Інтелектуальний релігійний скептицизм сам по собі не є поганий. Насправді, здоровий скептицизм – це добре, адже ми маємо остерігатися неправдивого вчення, і нам сказано: «…випробовуйте духів, чи від Бога вони, бо неправдивих пророків багато з'явилося в світ» (1 Івана 4:1). Здорова, міцна віра допускає питання та пошук відповідей. Бог може витримати нашу «перевірку», і сумнів не має прирівнюватися до невір'я. Господь закликає нас: «Прийдіть, і будемо правуватися…» (Ісаї 1:18).
Нам сказано: «Поводьтеся мудро з чужими…» (Колосянам 4:5; див. також 1 Солунянам 4:12 і 1 Тимофію 3:7). Ми можемо залучати скептиків до діалогу, який веде до істини. Апостол Петро каже: «…завжди готовими будьте на відповідь кожному, хто в вас запитає рахунку про надію, що в вас…» (1 Петра 3:15). Він продовжує, вказуючи, як привернути співрозмовника: «…із лагідністю та зі страхом [у деяких перекладах – «шанобливо»]. Майте добре сумління, щоб тим, за що вас обмовляють, немовби злочинців, були посоромлені лихословники вашого поводження в Христі» (1 Петра 3:15-16). Лагідність і повага мають вирішальне значення у взаємодії зі скептиками у нашій постмодерністській ері.
English
Чому релігійний скептицизм настільки поширений сьогодні?
