Запитання
Які основні духовні дисципліни має практикувати кожний християнин?
Відповідь
Дисципліна визначається як «навчання, що формує певний характер або модель поведінки». Дисципліна не є складовою гріховної природи, вона – невід'ємна складова християнського життя. Фактично, майже нічого, що має будь-яке значення в нашому житті, неможливо досягнути без неї. Духовні дисципліни можуть бути описані як спосіб дій, що збільшує наше духовне зростання та дозволяє нам досягнути духовної зрілості. Цей процес зростання й розвитку починається в той момент, коли людина визнає воскреслого Христа і приходить до Нього за спасінням.
Метою духовної дисципліни є розвиток нашого внутрішнього єства, трансформованого Христом під час спасіння (2 Коринтянам 5:17). Викуплені віруючі пережили повне внутрішнє оновлення, включаючи переміни в думках, почуттях і характері, які в нашій зовнішній поведінці можуть виявлятися повільніше. Саме це мав на увазі апостол Павло, кажучи скинути стару природу та зодягнутися «в нову, яка оновлюється для пізнання образу Того, Хто її створив» (Колосянам 3:9-10; тут і далі – Сучасний український переклад Українського Біблійного Товариства).
Сьогодні існує безліч популярних програм і книг на тему духовних дисциплін, але деякі з них, намагаючись окреслити різні методи самодисципліни, занадто віддаляються від Святого Письма. Ці методи є швидше містичними й небіблійними, іноді заглиблюючись у сфери східної та католицької містики, а також філософії нью-ейдж. З цього руху виникли такі небіблійні практики, як «слухання» голосу Бога та молитва-занурення чи споглядальна молитва. Найкращий спосіб уникнути помилок у розумінні духовних дисциплін полягає в дотриманні чіткої біблійної вказівки, даної всім християнам – укорінюватися у Слові Божому, через яке Він говорить з нами, і в молитві, за допомогою якої ми звертаємося до Нього.
Головною дисципліною є та, що спрямована на читання, вивчення, запам'ятовування та роздуми над Святим Письмом. Якщо знехтувати цим, то жодні інші зусилля не досягнуть успіху, бо в нас просто немає сили подолати опір гріховної природи, в якій перебуває наше нове духовне єство. Ми також нездатні подолати опір демонічного впливу, мета якого завжди полягала в тому, щоб відокремити нас від єдиного джерела духовного росту – Біблії. Павло нагадував Тимофієві – Святе Письмо буквально вийшло з вуст Божих, воно «богонатхненне», і, як таке, містить у собі Його силу (2 Тимофію 3:16-17). Він також називає Євангеліє «Божою силою» (Римлянам 1:16) та закликає християн узяти «духовний меч» – Його Слово – як нашу єдину наступальну духовну зброю проти демонічних сил (Ефесянам 6:17). Будь-яке починання в духовній дисципліні має ґрунтуватися на цьому єдиному джерелі сили.
Запам'ятовування Біблії також важливе. Ми завжди маємо вибір – що саме закладати у свій розум. Отже, запам'ятовування біблійних текстів є життєво важливим. Якщо ми насправді віримо, що Біблія – це Боже Слово, то як ми можемо його не запам'ятовувати? Це дозволяє нам постійно тримати його на «передовій» свого розуму, що дає можливість реагувати на всі життєві обставини відповідно до його заповідей. Один із найсильніших уривків зі Святого Письма щодо необхідності запам'ятовування міститься у книзі Ісуса Навина 1:8: «Нехай книга цього Закону не відходить від твоїх уст; роздумуй над ним удень і вночі, щоб докладно дотримуватись усього, що написано в ньому. Лише тоді ти матимеш успіх у всіх твоїх справах і діятимеш розважливо». Саме завдяки дисципліні запам'ятовування ми можемо ефективніше молитися та роздумувати над Божим Словом. Це, у свою чергу, дозволить нам «мати успіх у всіх наших справах», згідно з Господнім визначенням успіху для нас. Коли ми прямуємо Його шляхами та живемо згідно з Його волею, то отримуємо нове внутрішнє єство, сповнене Духом.
Інша дисципліна – це молитва. Наші молитви – це духовне спілкування з Господом за допомогою подяки, обожнювання, заступництва, прохання та сповіді. Чудова річ у молитві – це те, що Він зустрічає нас там, де ми перебуваємо. Він приходить до нас, аби привести до глибших, реальніших стосунків із Собою, мотивованих не почуттям провини, а Його любов'ю. Молитва змінює нас. Молитва змінює людські життя. Молитва змінює історію. Наше знання Бога насправді зароджує в нас бажання відповідати Ісусу та Його волі щодо нашого життя. Господь поступово й милостиво відкриває Себе нам, коли ми молимось, і саме в ці моменти ми можемо глибше зрозуміти та відчути Його любов. Звичайно, що одним із головних результатів дисциплінованої молитви є відповідь на неї. Але, правду кажучи, це є вторинним порівняно зі справжньою метою молитви, яка полягає в постійному спілкуванні з Богом.
Усі разом духовні дисципліни молитви та Слова нададуть нам корисну програму, яка приведе до благочестивого життя, святкування нашого спасіння та покори, служіння і прославлення Бога, Який його забезпечив. Завдяки цим дисциплінам ми зможемо виконати Його повеління: «Зі страхом і трепетом звершуйте своє спасіння. Адже то Бог за Своєю доброю волею викликає у вас і бажання, і дію» (Филип'янам 2:12-13).
English
Які основні духовні дисципліни має практикувати кожний християнин?
