Запитання
Як Біблія визначає успіх?
Відповідь
Перебуваючи на смертному одрі, цар Давид дав своєму синові Соломону таку пораду: «Вірно дотримуйся наказів Господа, свого Бога, й ходи Його дорогами, виконуючи Його Заповіді та Його постанови; пильнуй Його закони та Його свідчення, записані у законі Мойсея, аби тобі щастило в усьому, що робитимеш, і скрізь, де ти обертатимешся» (1 Царів 2:3; тут і далі – Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Зверніть увагу на те, що Давид не велів своєму синові будувати своє царство за допомогою великих армій, збирати багатства з інших земель або перемагати ворогів у битвах. Натомість його формула успіху полягала в слідуванні за Богом та покорі Йому. Коли Соломон став царем, він просив у Господа не багатства й сили, а мудрості та проникливості, щоб вести Його народ. Богові сподобалося це прохання і Він задовольнив його, наділивши Соломона мудрим та розумним серцем більше, ніж будь-кого іншого. Він також дав йому те, чого той не просив, – багатство і славу серед людей (1 Царів 3:1-14). Соломон узяв пораду свого батька близько до серця (принаймні, протягом більшої частини свого правління) та розмірковував про це у своїх віршах книги Притчі: «Сину мій, не забувай моєї науки, й нехай твоє серце зберігає мої заповіді. Бо вони примножать твої дні та роки життя у спокої. Милосердя та істина нехай не залишають тебе, – обв’яжи ними свою шию, напиши їх на таблиці свого серця. Тоді знайдеш милість і доброзичливість в очах Бога та людей» (Притчі 3:1-4).
Ісус повторив це вчення в Новому Завіті, коли оголосив, яка з заповідей є найбільшою: «Любитимеш Господа, Бога свого, всім серцем своїм, і всією своєю душею, і всім своїм розумом, і всією своєю силою. Це перша заповідь. І друга, подібна до неї: Любитимеш свого ближнього, як самого себе! Іншої, більшої заповіді від цих немає» (Марка 12:30-31). Любити Бога означає коритися Йому й дотримуватися Його заповідей (Івана 14:15, 23-24). Першим кроком у цьому процесі є прийняття дару вічного життя, пропонованого Ісусом Христом (Івана 3:16). Це є початком істинного біблійного успіху. Коли дар отриманий, починається змінення. Процес здійснюється не з людської волі, а Божим Святим Духом (Івана 1:12-13). Як це відбувається та яким є результат? Спочатку це відбувається через довіру Господу і покору Йому. Коли ми підкоряємося, Він змінює нас, наділяючи абсолютно новою природою (2 Коринтянам 5:17). Стикаючись із труднощами та важкими часами, які Біблія називає «випробуваннями», ми здатні переживати їх з великим спокоєм і починаємо розуміти, що Бог використовує ці випробування, щоб зміцнити нашу внутрішню особистість (Івана 16:33; Якова 1:2). Інакше кажучи, неприємності в житті не можуть зламати нас, але ми переживаємо їх із Божою благодаттю й мудрістю. Виявляючи послух Господу, ми отримуємо свободу від проклять цього світу – ненависті, заздрості, пожадливостей, збентеження, комплексу неповноцінності, гніву, гіркоти, непрощення, егоїзму і від багато чого іншого.
Окрім того, послідовники Христа (християни) мають і демонструють плоди Божого Духа, Який перебуває в їхніх серцях: любов, радість, мир, довготерпіння, ласкавість, доброту, віру, лагідність і стриманість (Галатам 5:22-23). У нашому розпорядженні є знання, що робити й куди йти (Притчі 3:5-6), мудрість (Якова 1:5) і «мир Божий, який перевищує всяке розуміння» (Филип’янам 4:7). У міру нашого зростання у Христі ми починаємо думати не лише про себе, а й про інших. Нашою найбільшою радістю стає те, що ми можемо зробити для оточуючих і дати їм, і як ми можемо допомогти їм зростати й досягати духовних успіхів. Це – справжній успіх, бо людина може мати всю владу, гроші, популярність і престиж, які може запропонувати світ, але якщо її душа порожня та сповнена гіркотою, успіх світу насправді є невдачею. «Тому що яка користь людині, коли вона весь світ здобуде, а свою душу занапастить? Або що дасть людина взамін за свою душу?» (Матвія 16:26).
І ще дещо стосовно біблійного успіху. Хоча змінення нашого внутрішнього життя є Божою метою щодо нас, Він також дає Своїм дітям добрі фізичні дари (їжу, одяг, дім тощо), і Йому подобається це робити (Матвія 6:25-33). Однак більшість із нас деколи зосереджується на дарах, а не на Дарувальнику. Саме тоді ми деградуємо у своєму задоволенні й радості та стримуємо перетворювальну дію Духа всередині нас, бо зосереджуємося на неправильних речах. Може тому Господь іноді обмежує Свої дари для нас – щоб ми не спіткнулися через них і не відпали від Нього.
Уявіть собі дві руки. У правій руці – пропозиція істинного задоволення, здатність упоратися з життєвими проблемами, дивовижний спокій, який оберігає нас за всіх обставин, мудрість, знання та постійне керівництво в житті, любов до інших, прийняття себе, радість, незважаючи ні на що, і в кінці життя – вічність із Богом, Який щедро дає всі ці дари. Ліва рука тримає всі гроші, владу та «успіх», які може запропонувати світ, не маючи нічого з того, що тримає права рука. Що би ви обрали? Біблія каже: «Адже де твій скарб, там буде і твоє серце» (Матвія 6:21). Те, що у правій руці, є біблійним визначенням успіху.
English
Як Біблія визначає успіх?
