Запитання
Що таке теорія непритомності? Чи пережив Ісус розп'яття?
Відповідь
Згідно з теорією непритомності Ісус насправді не помер під час розп'яття, а просто втратив свідомість, прийшовши до тями у гробниці. Таким чином, Його поява після трьох днів у могилі створювала лише видимість того, що Він воскрес.
Ця теорія є недійсною і може бути з легкістю спростована з кількох причин. У розп'ятті Ісуса брало участь принаймні троє різних осіб та груп, і всі з них були впевнені у факті Його смерті на хресті. Ними були римські солдати, Пилат і Синедріон.
Римські солдати: Завдання пересвідчитися в смерті Ісуса стояло перед двома окремими групами римських солдатів – катами й охоронцями гробниці. Солдати, що відповідали за страту, були професіоналами, а розп'яття було одним із найжорстокіших видів покарання в історії людства. Ісус був прибитий до хреста, перед цим зазнавши жахливих побоїв від рук цих професійних торговців смертю; кожна людина, засуджена до смерті через розп'яття, мала справу з цими солдатами. Їхнє завдання полягало в забезпеченні виконання страти. Ісус не міг пережити розп'яття, і ці солдати переконалися, що Він був мертвий, перш ніж дозволити зняти Його тіло з хреста. Вони були цілковито впевнені в тому, що Христос дійсно помер. Перед другою групою солдат стояло завдання охороняти Його могилу через прохання Синедріону до Пилата. В Євангелії від Матвія 27:62-66 ми читаємо: «А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї, і сказали: "Пригадали ми, пане, собі, що обманець отой, як живий іще був, то сказав: "По трьох днях Я воскресну". Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали народові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу"… Відказав їм Пилат: "Сторожу ви маєте, – ідіть, забезпечте, як знаєте". І вони відійшли, і, запечатавши каменя, біля гробу сторожу поставили». Ця сторожа мала забезпечити охорону гробниці і їхнє життя залежало від виконання цієї місії. Лише воскресіння Божого Сина могло змусити їх відступити.
Пилат: Він наказав розіп'яти Христа та доручив виконання цього завдання римському центуріону, надійному та перевіреному командиру сотні солдатів. Після розп'яття Йосип з Ариматеї попросив забрати тіло Ісуса для поховання. Лише після того, як сотник підтвердив смерть Ісуса, Пилат віддав тіло в розпорядження Йосипа. У Марка 15:42-45 написано: «А коли настав вечір, – через те, що було Приготовлення, цебто перед суботою, – прийшов Йосип із Ариматеї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, – і просив тіла Ісусового. А Пилат здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'ятий помер. І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йосипові». Пилат був цілковито впевнений у тому, що Ісус був справді мертвий.
Синедріон: Це була керівна рада єврейського народу, і вони попросили, щоб тіла страчених, включаючи Ісуса, були зняті з хрестів після смерті через наближення суботнього дня. В Івана 19:31-37 говориться: «Був же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу, – був-бо Великдень тієї суботи – просили Пилата зламати голінки розп'ятим, і зняти. Тож прийшли вояки й поламали голінки першому й другому, що розп'ятий з Ним був. Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голінок Йому не зламали, та один з вояків списом бока Йому проколов, – і зараз витекла звідти кров та вода. І самовидець засвідчив, і правдиве свідоцтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви. Бо це сталось тому, щоб збулося Писання: "Йому кості ламати не будуть!" І знов друге Писання говорить: "Дивитися будуть на Того, Кого прокололи"». Євреї, які бажали смерті Ісуса настільки, що погрожували повстанням, ніколи би не дозволили зняти Його тіло з хреста, якби Він не був мертвим. Ці люди були цілковито впевнені, що Він був справді мертвий.
Ще один доказ недійсності теорії непритомності – стан тіла Ісуса після воскресіння. При кожній появі Його тіло було в прославленому стані, і єдиними ознаками, що підтверджували Його розп'яття, були сліди від цвяхів, доторкнутися до яких Він запропонував Хомі, щоб довести, що це був дійсно Він. Будь-кому, хто пережив би таке, потрібні були би місяці для фізичного відновлення. А на тілі Христа були лише сліди від цвяхів на руках і ногах. Спосіб, у який Його тіло було оброблене після розп'яття, також є доказом, що спростовує цю теорію. Якби Ісус просто був звичайною знепритомнілою людиною, то Він не зміг би звільнитися від савану, в який був загорнутий. Крім цього, поводження жінок з тілом Христа також підтверджує Його смерть. Вони прийшли до гробниці першого дня тижня, щоб набальзамувати Його, оскільки не встигли зробити це до початку суботи. Якби Ісус був просто непритомний, як припускає ця теорія, то жінки принесли би лікарські засоби для Його реанімації.
Мета теорії непритомності полягає не в запереченні смерті Христа, а швидше у спробі спростувати Його воскресіння. Якщо Ісус не воскрес, тоді Він – не Бог. Але якщо Він насправді помер і воскрес із мертвих, то Його влада над смертю доводить, що Він – Син Божий. Докази вимагають вердикту: Ісус справді помер на хресті і Він дійсно воскрес із мертвих!
English
Повернутися на стартову українську сторінку
Що таке теорія непритомності? Чи пережив Ісус розп'яття?
