Запитання
Яке значення мав той факт, що завіса храму розірвалася навпіл після смерті Ісуса?
Відповідь
За часів Ісуса храм в Єрусалимі був центром єврейського релігійного життя. Він був місцем, де приносилися жертви тварин і відбувалося поклоніння відповідно до закону Мойсея. Послання до Євреїв 9:1–9 говорить нам, що завіса в храмі відділяла Святе Святих – земне місце Божественної присутності – від іншої частини храму, де перебували чоловіки. Це означало, що людина була відділена від Бога через гріхи (Ісаї 59:1–2). Лише первосвященику було дозволено входити за цю завісу раз на рік (Вихід 30:10; Євреям 9:7), щоб у Божій присутності від імені всього Ізраїлю спокутувати його гріхи (Левітів 16).
Храм Соломона був 30 ліктів у висоту, але Ірод збільшив її до 40, згідно з писаннями Йосипа, єврейського історика першого століття. Чіткої позиції щодо точного виміру ліктя немає, але можна з упевненістю припустити, що ця завіса була приблизно 20 метрів заввишки. Історик також повідомляє, що завіса була десять сантиметрів завтовшки і що коні, прив’язані з різних сторін, не могли її розірвати. Книга Вихід навчає, що ця товста завіса була зроблена з синього, фіолетового й червоного матеріалу та тонкої плетеної лляної тканини.
Розміри та товщина завіси роблять події, що відбувалися в момент смерті Ісуса на хресті, ще важливішими. «Ісус же, знову голосно скрикнувши, віддав духа. І ось завіса храму роздерлася надвоє – згори додолу» (Матвія 27:50–51, тут і далі – сучасний переклад Українського Біблійного Товариства).
Отже, як же нам із цим бути? Яке значення має ця роздерта завіса для нас сьогодні? Насамперед, розрив завіси в момент смерті Ісуса чітко символізує, що Його жертви, пролиття Його крові було достатньо для викуплення наших гріхів. Це означало, що тепер шлях у Святе Святих був відкритий для всіх людей, в усі часи – як для євреїв, так і для язичників.
Коли Ісус помер, завісу було розірвано і Бог покинув те місце, щоб ніколи більше не жити в рукотворному храмі (Дії 17:24). Бог залишив цей храм і його релігійну систему – і храм, і Єрусалим залишилися «порожніми» (зруйнованими римлянами) в 70 р. н.е., як Ісус і передбачив в Євангелії від Луки 13:35. Поки стояв храм, це означало продовження Старого Завіту. Послання до Євреїв 9:8–9 говорить про завершення цієї епохи, як про започаткування Нового Завіту (Євреям 8:13).
У певному розумінні завіса символізувала самого Христа як єдиний шлях до Отця (Івана 14:6). Про це свідчить той факт, що первосвященик мав входити у Святе Святих через завісу. Зараз Христос є нашим найвищим Первосвящеником, і як ті, хто повірив у Його досконалу справу, ми є учасниками Його священства. Тепер ми можемо увійти в Святе Святих через Нього. В Євреям 10:19–20 говориться, що віруючі входять до святині «через кров Ісуса – новою і живою дорогою, яку Він відкрив нам через завісу, тобто через Своє тіло». Тут ми бачимо образ плоті Ісуса, яка розривається за нас так само, як Він розірвав завісу перед нами.
Завіса, роздерта зверху донизу, є історичним фактом. Глибоке значення цієї події пояснюється славними подробицями в посланні до Євреїв. Елементи храму були тінню майбутнього, й усі вони в кінцевому результаті вказували на Ісуса Христа. Він був завісою Святого Святих і через Його смерть вірні мають вільний доступ до Бога.
Завіса в храмі була постійним нагадуванням про те, що гріх робить людство негідним присутності Бога. Той факт, що жертви за гріх підносилися щорічно, а незліченна кількість інших жертв повторювалася щодня, наочно демонстрував, що гріх не міг бути по-справжньому викуплений або викорінений у результаті простого жертвопринесення тварин. Ісус Христос Своєю смертю знищив перешкоду між Богом та людиною і зараз ми можемо наблизитися до Нього з упевненістю та сміливістю (Євреям 4:14–16).
English
Яке значення мав той факт, що завіса храму розірвалася навпіл після смерті Ісуса?
