Запитання
Чому Бог послав Ісуса саме у той певний час? Чому не раніше? Чому не пізніше?
Відповідь
«Коли ж прийшла повнота часу, Бог послав Свого Сина, Який народився від жінки і був під Законом» (Галатам 4:4, тут і далі сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Цей вірш говорить про те, що Бог Отець послав Свого Сина, коли «виповнився призначений час». У першому столітті відбулося чимало подій, які, принаймні згідно з людською логікою, зробили той час ідеальним для Його приходу.
1. Євреї того часу з великим нетерпінням очікували на Месію. Римське панування над Ізраїлем змушувало їх прагнути приходу Месії.
2. Рим об’єднав велику частину світу під своїм правлінням, створивши відчуття спільності між різними народами. Крім того, так як ті часи був відносно мирними для імперії, перші християни мали можливість безперешкодно поширювати Євангеліє. Така свобода пересування була би неможливою в інший час.
3. Хоча Рим був могутнішим у військовому розумінні, Греція зберігала першість у культурному плані. «Загальна форма» грецької мови (що відрізнялася від класичної) була мовою торгівлі та використовувалася на території усієї імперії – це дозволило донести Євангеліє різним групам населення за допомогою спільної мови.
4. Через те, що ідоли поневолених народів не захистили їх від римського завоювання, багато людей відмовилися поклонятися їм. Водночас, у більш «культурних» містах грецька філософія та наука залишили в людях лише духовну порожнечу – як це відбувається з атеїзмом сучасних комуністичних урядів.
5. Таємні релігії того часу говорили про бога-рятівника та вимагали приносити криваві жертви, в результаті чого звістка про Христа як про одну найвищу жертву – була доступною для їхнього сприйняття. Греки також вірили у безсмертя душі (але не тіла).
6. Солдати римської армії були набрані з різних провінцій. Вони перебували під впливом римської культури та ідей (таких як Євангеліє), які ще не досягли їхніх віддалених провінцій. Ранній прихід Євангелія до Британії був результатом зусиль християнських солдатів, які були там розміщені.
Вищенаведені факти засновані на вивченні тих часів і роздумах над тим, чому той конкретний момент історії був найбільш слушним для приходу Христа. Але ми розуміємо, що Божі шляхи для нас незбагненні (Ісаї 55:8), і зовсім необов’язково, що ці фактори є дійсною причиною, чому Господь обрав саме той час. Із контексту 3 та 4 розділів Послання до Галатів стає очевидним, що Бог заклав фундамент за допомогою єврейського закону, готуючи прихід Месії. Закон був покликаний допомогти людям усвідомити глибину їхньої гріховності, щоб вони могли з більшою готовністю приймати зцілення від гріха з Ісусом (Галатам 3:22–23; Римлянам 3:19–20). На закон також було покладено обов’язок привести людей до Ісуса як до Месії (Галатам 3:24). Це було здійснено за допомогою численних пророцтв про Месію, виконаних Ісусом. Додайте до цього систему жертвоприношень, що вказувала на необхідність у жертві за гріх, а також на недосконалість самого закону (адже кожна жертва вела до наступної). Старозавітна історія також зображала особистість і роботу Христа за допомогою певних подій та релігійних свят (як наприклад, готовність Авраама принести в жертву Ісаака, а також пасхальні деталі під час виходу з Єгипту тощо).
Врешті-решт, прийшовши в той час, Христос виконав конкретне пророцтво. Книга пророка Даниїла 9:24–27 говорить про «сімдесят тижнів» або сімдесят «седмиць». У своєму контексті ці «тижні» означають групи із семи років, а не семи днів. Ми можемо вивчити історію та впорядкувати деталі перших шістдесяти дев’яти тижнів (сімдесятий тиждень матиме місце в майбутньому). Відлік сімдесяти тижнів починається від «веління заново відбудувати Єрусалим» (вірш 25). Ця вказівка була дана Артаксерксом 445 року до н.е. (див. Неемії 2:5). Пророцтво говорить, що після семи «тижнів» плюс 62 «тижні», або 69 х 7 років, «буде вигублене помазання, і в ньому немає суду. І він знищить місто і святе з володарем, що приходить» (Даниїла 9:26). Тут ми, без сумніву, бачимо посилання на смерть Спасителя на хресті.
Століття тому у своїй книзі «Принц, що гряде» сер Роберт Андерсон провів докладні розрахунки шістдесяти дев’яти тижнів, беручи до уваги стрибки років, помилки в календарі, перехід від обчислення років «до нашої ери» – до «нашої ери» і т.п. Він довів, що шістдесят дев’ять тижнів завершилися у день тріумфального входу Ісуса до Єрусалиму, за п’ять днів до розп’яття. Використовуємо ми цей графік чи ні, але факт полягає в тому, що прихід Христа пов’язаний із пророцтвом Даниїла, проголошеним за 500 років до того часу.
Утілення Христа відбулося в той час, коли люди були підготовлені до Його приходу. А людям наступних століть було надано більш ніж достатньо доказів того, що Ісус насправді був Месією і докладно виконав усі пророцтва, що детально описували та передбачали Його прихід.
English
Чому Бог послав Ісуса саме у той певний час? Чому не раніше? Чому не пізніше?
