Запитання
Якщо в мене багато боргів, чи можна тимчасово припинити давати десятину, щоб їх сплатити?
Відповідь
Задля сплати боргу допускається припинення десятини. Повернення боргів – це обов'язок; десятина ж є «необов'язковою» з тієї простої причини, що вказівка щодо неї була частиною Мойсеєвого закону, а християни йому не підкоряються. Будь ласка, не зрозумійте неправильно – жертвувати на Господню справу вкрай важливо. Фінансові пожертви є складовою Божого заклику до кожного християнина. Проте якщо борг насправді неможливо сплатити, продовжуючи давати десятину / жертвувати, тимчасове зменшення або цілковите припинення жертвування, щоб розрахуватися з боргами, не буде неправильним.
Наш єдиний і незмінний обов'язок щодо інших людей полягає в тому, щоб любити їх і ставитися до них так, як ми бажаємо, щоб вони ставилися до нас (Матвія 7:12). Усі ми хочемо, щоб люди повертали нам борги. Нам як християнам сказано: «Не будьте винні нікому нічого, крім того, щоб любити один одного. Бо хто іншого любить, той виконав Закона. Бо заповіді: "Не чини перелюбу", "Не вбивай", "Не кради", "Не свідкуй неправдиво", "Не пожадай" і які інші, вони містяться всі в цьому слові: "Люби свого ближнього, як самого себе!" Любов не чинить зла ближньому, тож любов – виконання Закону» (Римлянам 13:8-10).
Старозавітний закон про десятину був призначений Богом для задоволення матеріальних потреб священиків з роду Левія. Підтримка була їм необхідна, щоб служити в храмі та допомагати нужденним (Числа 18:26; Повторення Закону 26:12-15). Тому, коли ізраїльтяни не давали храмову десятину, Бог їх застеріг: «Чи Бога людина обманить? Мене ж ви обманюєте, ще й говорите: "Чим ми Тебе обманили?" – Десятиною та приносами!» (Малахії 3:8).
Десятина є десятою частиною доходів людини: «Ті з синів Левієвих, що священство приймають, мають заповідь – брати за Законом десятину з народу, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових стегон» (Євреям 7:5). Священство з роду Левія продовжувало служити в храмі протягом усього земного життя Христа, і вимога давати десятину залишалася в силі. Але після смерті, воскресіння й вознесіння Господа Ісуса все змінилося: «Коли-бо священство зміняється, то з потреби буває переміна й Закону» (Євреям 7:12). Він став нашим Первосвящеником. Християни тепер є Божим храмом і Його царським священством (Євреям 4:14-15; 1 Коринтянам 6:19-20; 1 Петра 2:9-10).
Наш Первосвященик служить нам згідно з Новим Завітом (Божим законом, записаним у наших серцях), даруючи нам Святого Духа (Євреям 12:24; 10:16). Цей закон за допомогою Духа спонукає нас любити інших людей (Галатам 5:22-23). Ось чому Іван пише: «А хто має достаток на світі, і бачить брата свого в недостачі, та серце своє зачиняє від нього, то як Божа любов пробуває в такому?» (1 Івана 3:17). Божа любов підштовхує справжнього християнина до жертвування, але жодне з новозавітних послань не вказує і навіть не рекомендує християнам віддавати десяту частину чи будь-які інші відсотки. Християнське жертвування – це результат християнської любові.
Віруючі можуть, якщо захочуть, віддавати десяту частину свого прибутку церкві для задоволення духовних і матеріальних потреб нашого нужденного світу. Хтось може вирішити дати менше десятої частини, хтось – більше. Павло закликав до наступного: «А першого дня в тижні нехай кожен із вас відкладає собі та збирає, згідно з тим, як ведеться йому...» (1 Коринтянам 16:2).
Нам не слід накопичувати, а жертвувати стільки, скільки спонукає Бог. Це – Його кошти, і Його винагорода з надлишком покриє те, що ми жертвуємо. «А до цього кажу: Хто скупо сіє, – той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, – той щедро й жатиме! Нехай кожен дає, як серце йому призволяє, – не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає! А Бог має силу всякою благодаттю вас збагатити, щоб ви, мавши завжди в усьому всілякий достаток, збагачувалися всяким добрим учинком» (2 Коринтянам 9:6-8).
English
Повернутися на стартову українську сторінку
Якщо в мене багато боргів, чи можна тимчасово припинити давати десятину, щоб їх сплатити?
