Запитання
Що слід робити християнам, коли їхні переконання суперечать світській толерантності?
Відповідь
Багато хто в сучасному суспільстві хоче вважати себе «толерантним». Під цим вони зазвичай мають на увазі прийняття людей такими, якими вони є, не засуджуючи їхні дії чи вибір способу життя. Проте християни, які знають Біблію, не можуть із чистою совістю схвалювати всі дії або вибір способу життя – Святе Письмо чітко визначає певні вчинки як гріховні і неугодні Богові. Коли християнські переконання суперечать стандартам толерантності, запровадженим суспільством, віруючих часто називають «нетерпимими», «фанатичними» або ще гірше. За іронією ті, хто заявляє про свою толерантність голосніше за інших, є найменш терпимими до християнського світогляду.
Іноді конфлікт між християнськими переконаннями та світськими стандартами толерантності виявляється в тому, що підприємці-християни змушені фотографувати гей-вечірки, випікати торти та збирати букети для одностатевих весіль або ж здавати кімнати гомосексуальним парам. В інших випадках конфлікт має не настільки публічний характер, коли до нього залучені знайомі, що не згодні з переконаннями християнина щодо тверезого способу життя або збереження чистоти шлюбу.
Загальний принцип, що охоплює багато питань, був висловлений Петром перед синедріоном: «Потрібно більше слухатися Бога, ніж людей!» (Дії 5:29; тут і далі – Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Який би тиск не здійснювало суспільство, послідовник Ісуса знає, Хто його Господь, і вирішує підкорятися Йому. У гріховному світі, який ненавидить Христа, це, звичайно ж, призведе до конфлікту. «Терпимість», яку сповідує світ, не залишає місця для християнських переконань, а вони необхідні викупленим, які ходять у Дусі. Біблія стверджує, що існують правильні й неправильні речі, та жодні курси тактовності або громадські зустрічі не зможуть це змінити.
Якщо ми визначаємо толерантність як «здатність людини миритися з чимось, що їй не подобається», то можна сказати, що таке ставлення не вимагає схвалення або підтримки. У цьому сенсі християни мають бути якомога толерантнішими, щоб наш люблячий характер було видно всім (Матвія 5:16). Ми повинні вміти терпіти. Переважно нам слід уміти контролювати імпульси обуритися через те, що для нас є неприємним. Проблема виникає, коли толерантність визначається таким шляхом, який передбачає прийняття або навіть схвалення того, що ви вважаєте неприйнятним. Християни з біблійними переконаннями можуть визнавати той факт, що люди грішать, але вони однаково повинні називати це «гріхом». Переконання християн взагалі не допускають схвалення гріха.
Незалежно від свого визначення, толерантність має межі: яку звістку нестиме світові церква, що проводить спільні служіння зі сатанинським культом? Що, як суддя вирішить «терпіти» лжесвідчення – чи допускатиме він це у судовій залі, навіть якщо особисто йому це не подобається? До якої межі вчитель має «терпіти» неповагу в своєму класі? Що, як хірург почне «толерантно» ставитися до нестерильних умов у своїй операційній?
Коли віруючий виявляє, що його християнські переконання суперечать чиємусь розумінню терпимості, йому слід негайно зробити наступне: по-перше, молитися про мудрість і мужність. По-друге, дослідити свої переконання, аби переконатися, що вони засновані на біблійному вченні, а не на особистих уподобаннях. Позиція проти здійснення спільного індуїстсько-християнського богослужіння підтверджується Біблією, а виступ проти подачі етнічно різноманітної їжі на церковному обіді – ні. По-третє, зобов’язатися любити своїх ворогів і робити їм добро (Матвія 5:38-48). По-четверте, взяти собі за мету, беручі участь у конфлікті, виявляти «щире милосердя, доброту, покірність, лагідність, довготерпіння» (Колосянам 3:12). По-п’яте, якщо виникають юридичні питання, вивчити свої законні права (див. Дії 16:37-38; 21:39).
Навіть у конфлікті між благочестивими переконаннями та світською толерантністю християни мають демонструвати любов і праведність Христа, показуючи, як істина та любов можуть співіснувати. У будь-якій ситуації нам слід переконатися, що наші «діла в лагідній мудрості» (Якова 3:13). Наша поведінка має бути такою, «аби тим, чим обмовляють вас як злочинців, були посоромлені ті, хто кепкує з вашого доброго способу життя в Христі» (1 Петра 3:16).
English
Повернутися на стартову українську сторінку
Що слід робити християнам, коли їхні переконання суперечать світській толерантності?
