settings icon
share icon
Запитання

Чому така велика частина світу все ще неєвангелізована?

Відповідь


Останньою настановою Ісуса до Своїх послідовників було “Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку” (Матей 28:19–20). Ми знаємо від читання Книги Дій, що учні саме так і робили. Після того, як Святий Дух зійшов на них, вони почали сміливо проголошувати Божу звістку (Дії 2:4). Бог дав їм надприродні здібності говорити іншими мовами, так що люди з багатьох чужих країн почули Добру Новину (Дії 2:6). Ці люди увірували, а потім принесли Божу звістку про спасіння до себе на батьківщину, і Євангеліє поширювалося.

Попри нападки на Християнство протягом всієї історії, послання Євангелії продовжує поширюватися, бо життя людей змінюються під впливом Ісусової любові. Місіонери залишали все, аби вирушити у важкі регіони, щоб нести добру новину місцевим жителям. Через особисту євангелізацію, радіо, телебачення, інтернет, літературу та багато інших засобів люди по всьому світу чують про Ісусове спасіння та відгукаються. Ми чуємо про Мусульман у закритих країнах, які отримують видіння і сни, в яких їм з'являється Ісус, і вони переконуються в Його ідентичності як Божого Сина. Проте, зі зростанням населення планети зростає і кількість недосягнутих людей. Попри зусилля Церкви, мільйони людей все ще ніколи не чули про Ісуса. Щобільше, деякі регіони світу, які раніше мали сильну Християнську присутність, такі як Туреччина та Північна Африка, зараз є оплотом фальшивої релігії.

Однією з причин того, що більша частина світу залишається неєвангелізованою, є віддаленість деяких груп людей. Дослідники все ще відкривають племінні народи і села, які знаходяться так далеко за межами мапи, що ніхто не знав про їхнє існування. Поряд з цим, деякі групи людей розмовляють мовами, які місіонери ще не розшифрували, тому спілкування з ними майже неможливе. Інші ж племена і народи настільки вороже ставляться до чужинців або Християн, що відвідувати їх небезпечно. Багато хто намагався євангелізувати такі групи та загинув у процесі, а кордони країни стали тільки щільнішими.

Ще однією причиною того, що велика частина світу залишається неєвангелізованою, є апатія серед багатьох Християн у Західних культурах. Слова Якома можуть стосуватися тих з нас, хто багатий у порівнянні з рештою світу: “А ну ж тепер ви, багачі, плачте й ридайте над лихом своїм, що вас має спіткати: ваше багатство згнило, а ваші вбрання міль поїла! Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа буде свідчити проти вас, і поїсть ваше тіло, немов той огонь! Ви скарби зібрали собі на останні дні! . . . Ви розкошували на землі й насолоджувались …" (Якім 5:1–5).

Це різкі слова для наших вух, але ми маємо дослідити себе, щоб побачити, чи стосуються вони нашого ставлення до власних ресурсів. Ісус навчав, що ми повинні “витрачати блага земні, щоб завести собі друзів. Потім, коли ці блага минуться, вас привітають у вічних оселях” (Лука 16:9). Іншими словами, ми повинні використовувати наші ресурси в цьому світі для просування Божої справи; результатом буде більше людей в раю.

Чи сприймаємо ми гроші як власні, аби витрачати їх на свої задоволення? Чи як забезпечення від Бога, яке маємо використовувати під Його керівництвом? Чи бачимо ми наш час як власний, аби робити з ним все, що заманеться? Чи як Божий дар для переслідування Його волі? Чи вважаємо ми наші таланти чимось, що можна використовувати виключно для особистої вигоди? Або ж ми розглядаємо їх як Божий дар для використання згідно Його волі? Чи думаємо ми про бідних і про збіднілі народи, коли вирішуємо, як витрачати наші ресурси? Чи покликав нас Бог на закордонні місії, а ми чинимо опір? Чи закликав Він нас підтримувати конкретного місіонера або служіння в молитві, але ми часто забуваємо про них? Чи є ми добрими управителями ресурсів, які Бог дав нам, і чи дбаємо ми про те, аби використовувати їх так, як Він задумав? Чи шукаємо ми насамперед Його Царства і чи долучаємося до поширення Євангелія так, як Він покликав нас у нашій життєвій ситуації? Однією з причин того, що так багато людей не чули Євангеліє, є те, що Божі люди відмовляються нести Євангеліє до них. Давайте не будемо настільки звикати до Євангелія, щоб не бажати бачити, як воно поширюється, і робити все, що в наших силах, для цього.

У Матея 11:21–24 Ісус звертається до міст, де Він щойно проповідував і творив дива, але вони відмовилися вірити в Нього: “Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то в Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони каялися в волосяниці та в попелі. Але кажу вам: Легше буде дня судного Тиру й Сидону, ніж вам! А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш. Бо коли б у Содомі були відбулися ті чуда, що в тобі вони стались, то лишився б він був по сьогоднішній день. Але кажу вам, що содомській землі буде легше дня судного, аніж тобі!” Здається, це говорить про те, що Бог притягне нас до відповідальності за можливості, які ми отримували (Матей 10:14–15). Оскільки Бог - праведний суддя (Псалом 7:11), ми можемо довіряти, що Він вчинить правильно, коли недосягнуті люди постануть перед Ним у судний день. Однак ми також дамо звіт про те, чи були ми слухняні Його велінню розповісти їм про Нього (Матей 12:36; 2 Коринфяни 5:10).

Кожен Християнин має багато можливостей допомогти вирішити проблему неєвангелізованих людей. У міру того, як дозволяє ваша ситуація, ви можете робити одну або декілька з наступних речей:

• Пожертвувати місіонерським організаціям.
• Підтримувати бідних дітей через будь-яку кількість благодійних організацій, які задовольняють фізичні та духовні потреби дітей по всьому світу.

• Спитати Господа, чи хоче Він, щоб ви стали місіонером на постійній основі.
• Здійснити короткострокову місіонерську поїздку в недосягнутий регіон. Оцінюючи потреби людей з перших вуст, ми часто запалюємось пристрастю допомогти їм. Багато процвітаючих організацій виникли, коли одна людина побачила потребу.
• Якщо у вас є мовні навички, станьте перекладачем Біблії.
• Перестаньте виправдовуватися страхом або лінню. Якщо Бог кличе вас, Він підтримає вас.
• Оцініть свої таланти, дари і ресурси, щоб зрозуміти, що може бути корисним у поширенні Євангелія серед недосягнутих людей. (Приклади: ліцензія пілота, організаторські здібності, грошовий статок, механічний досвід, медичні знання і т.д.)

Коли Ісус вознісся на небо, Він довірив Своє послання купці людей. Він міг би мандрувати далі, ніж Він зробив під час Свого земного служіння. Він міг би здійснити місіонерські подорожі, які здійснив Павло. Він міг послати ангелів проповідувати Євангеліє всюди. Але Він не зробив нічого з цього. Натомість Він довірив найважливіше послання у світі кільком грішним людям. Проте це послання змінило світ, бо ті сповнені Духом люди були готові віддати все. Коли кожна людина, яка заявляє, що слідує за Христом, також буде готова віддати все, ми зможемо зменшити проблему неєвангелізованих людей на славу Божу.

English



Повернутися на стартову українську сторінку

Чому така велика частина світу все ще неєвангелізована?
Поділитися цією сторінкою: Facebook icon Twitter icon Pinterest icon Email icon
© Copyright Got Questions Ministries