Запитання
Що таке непростимий гріх?
Відповідь
Випадок «непростимого гріха» або «хули на Святого Духа» згадується в Євангеліях від Марка 3:22–30 і Матвія 12:22–32. Термін «богохульство» можна, загалом, визначити як «зухвалу неповагу». Ми застосовуємо цей термін до таких гріхів, як прокляття Бога чи свідоме плюндрування речей, що мають відношення до Нього. Це також стосується приписування Богові поганих учинків або відкинення Його доброти. Тим не менше, випадок богохульства в Матвія 12:31 особливий – він названий «хулою на Святого Духа». У даному тексті описано, що фарисеї, побачивши незаперечний доказ того, що Ісус здійснював чудеса силою Святого Духа, стверджували замість цього, що Він одержимий демоном Вельзевулом (Матвія 12:24). У Марка 3:30 Ісус абсолютно конкретний щодо того, що саме вони зробили, щоб скоїти «хулу на Святого Духа».
Це богохульство стосувалось звинувачення Ісуса Христа (особисто, під час Його перебування на землі) в одержимості демоном. Існують й інші шляхи образи Святого Духа (такі як Його обман, як у випадку з Ананієм і Сапфірою в Дії 5:1–10), але звинувачення проти Ісуса було непрощенним богохульством. Тим не менше, цей конкретний непростимий гріх проти Святого Духа сьогодні повторити неможливо.
Єдиним непростимим гріхом сьогодні є гріх тривалого невір’я. Людині, що померла у невір’ї, немає прощення. Івана 3:16 говорить нам: «Бо так Бог полюбив світ, що дав Свого Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне» (тут і далі сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Єдиною умовою, за якою хтось не зможе отримати прощення, це відсутність його у переліку тих, хто повірив у Нього. Ісус сказав: «Я є дорога, і правда, і життя! Ніхто не приходить до Отця, якщо не через Мене» (Івана 14:6). Відкидати цей єдиний шлях спасіння – означає засудити себе до вічності в пеклі, оскільки відмова від єдиного прощення, очевидно, не може бути пробачена.
Багато людей бояться, що скоїли якийсь гріх, який Бог не зможе чи не забажає пробачити, і відчувають, що для них уже не залишилося надії, що би вони не робили. Для сатани немає нічого кращого, ніж тримати нас під впливом цього помилкового переконання. Істина в тому, що якщо людина має цей страх, то їй потрібно лише звернутися до Бога, сповідати свій гріх, покаятися в ньому та прийняти Божу обітницю прощення. «Якщо ж визнаємо свої гріхи, то Він, вірний і праведний, щоби простити нам гріхи й очистити нас від усякої неправедності» (1 Івана 1:9). Цей вірш переконує нас, що Бог готовий пробачити будь-який гріх – яким би огидним він не був – якщо ми приходимо до Нього з розкаянням. Якщо сьогодні ви страждаєте під вагою провини, Бог чекає вас із розкритими обіймами, з любов’ю та співчуттям. Він ніколи не розчарує і не залишить без прощення тих, хто прийде до Нього. English
Що таке непростимий гріх?
