Запитання
Що таке утилітаризм?
Відповідь
Суть утилітаризму полягає в його концепції задоволення та страждання. Філософія утилітаризму вважає «добрим» усе, що збільшує задоволення і зменшує страждання. Ця філософія основана на результаті. Якщо внаслідок дії збільшується задоволення і зменшується біль, то вона вважається позитивною. Насправді, утилітаризм є гедоністичною філософією. Утилітаризм започаткував давньогрецький філософ Епікур, але розвиток його як повноцінного вчення часто приписують британському філософу Джеремі Бентаму.
У чому полягають недоліки утилітаризму? По-перше, це його орієнтованість на результат. Насправді, дія не може бути хорошою лише тому, що таким є її результат. У Біблії говориться, що «чоловік-бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце» (1 Самуїла 16:7). Богові не настільки важливий результат, як наміри наших сердець. Йому неможливо догодити добрими справами з поганими намірами. Очевидно, що ми не можемо знати наміри інших. Ми навіть нездатні цілком розпізнати свої власні наміри. Але це не може бути виправданням; нам усім доведеться постати перед Господом і відповісти за свої вчинки.
Другою проблемою утилітаризму є його наголос на задоволенні, а не на тому, що дійсно є благом. Задоволення приємне людині, але, саме по собі, це поняття може бути дуже суб’єктивним. Що є приємним для одного, може бути неприємним для іншого. Виходячи з Біблії, це Бог визначає, що добре, а що – ні (Псалом 86:5; 118:68), а оскільки Він є незмінним (Якова 1:17), то і Його визначення добра не міняється – воно об’єктивне. Поняття добра не залежить від людського бажання чи плину часу. Крім того, прирівнюючи поняття блага до задоволення, ми ризикуємо визначати його як просте задоволення наших основних, тілесних бажань. Як демонструють люди, що ведуть гедоністичний спосіб життя, – чим більше задоволення отримуєш, тим менш інтенсивним воно стає, і тим більше задоволення потрібно для досягнення тієї ж стимуляції. Це – закон зменшення ефекту, який стосується і задоволення. Прикладом цього є наркомани, які експериментують із щораз сильнішими наркотиками, щоб отримати те ж задоволення.
Третій недолік утилітаризму – це уникнення страждання. Не кожний біль є поганим. Не можна сказати, що він сам по собі хороший, але він може привести до блага. Історія людства сповнена прикладів того, що воно вчиться на своїх помилках. Як багато хто говорить, – невдача є найкращим учителем. Ніхто не каже, що треба прагнути страждання. Але стверджувати, що всякий біль є злом і його слід уникати, – просто наївно. Бог більше зацікавлений у нашій праведності, ніж у нашому щасті. Він закликає Свій народ до святості, бо Сам є святим (Левит 11:44; 1 Петра 1:15-16). У Біблії також говориться, що ми маємо радіти, коли стикаємося з різними випробуваннями (Якова 1:2-4), – не через те, що випробування є благом, а тому що вони зміцнюють стійкість і віру.
У цілому, філософія утилітаризму націлена на забезпечення життя з найменшою кількістю страждань для найбільшої кількості людей. На перший погляд, це видається чудовою метою. Хто не хотів би полегшити страждання всіх людей у світі? Але в Біблії говориться, що суть нашого існування полягає в чомусь більш важливому за життя на землі. Якщо ми будемо прагнути максимального задоволення тут і зараз, то втратимо велику перспективу. Ісус сказав, що той, хто живе скарбами цього життя, буде вкрай розчарований (Матвія 6:19). Апостол Павло говорив, що наші теперішні страждання нічого не варті в порівнянні зі славою, яку ми отримаємо у вічності (2 Коринтянам 4:17). Усе в цьому житті є скороминучим і дочасним (в. 18). Ми маємо зосередити свою увагу на максимальному збільшенні своєї слави на небесах, а не на землі.
English
Що таке утилітаризм?
