Запитання
Чи може християнин грати у відеоігри?
Відповідь
Боже Слово, написане близько 2000 років тому, не навчає конкретно, чи може християнин грати у відеоігри, чи ні. Але біблійні принципи щодо належного використання нашого часу все ще доречні сьогодні. Якщо Бог показує нам, що конкретна діяльність здобула контроль над нашим життям, то нам слід на деякий час віддалитися від неї. Цей «піст» може стосуватися їжі, перегляду фільмів чи телевізійних передач, музики, відеоігор і всього, що відволікає нашу увагу від пізнання й любові до Бога та служіння Його людям. Хоча деякі з цих речей можуть бути непоганими самі по собі, але вони стають ідолами, якщо відволікають нас від нашої «першої» любові (Колосянам 3:5; Об’явлення 2:4). Нижче викладено деякі принципи для розгляду, незалежно від того, чи стоїть питання про відеоігри, телебачення, фільми чи будь-яке інше земне заняття.
1. Чи будуть відеоігри навчати мене, чи ж просто розважати? Навчати – означає розвивати. Чи будуть відеоігри розвивати нашу любов до Бога, до пізнання Його та служіння іншим? «Усе мені можна, але не все на користь. Усе мені можна, але не все будує» (1 Коринтянам 10:23–24; Римлянам 14:19, тут і далі – сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Коли Бог дає нам час для відпочинку, ми маємо знаходити розвиваючі заняття. Чи обираємо ми дозволені заняття, але не похвальні? Коли ми маємо вибір між хорошим, кращим і найкращим, нам завжди слід обирати найкраще (Галатам 5:13–17).
2. Чи є відеоігри виконанням власної волі, чи ж Божественної? Божа воля для Його дітей може бути підсумована Його найвеличнішою заповіддю: «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всією думкою своєю, і ближнього свого, як самого себе» (Луки 10:27). Наша воля була забруднена гріхом. Оскільки Він спас нас від наших егоїстичних бажань, то нам слід залишити свою волю (Филип’янам 3:7–9). Божа воля змінює нашу (Псалом 142:10). З часом Його бажання для нас також стануть нашими найглибшими бажаннями.
Багато людей вважають, що воля Божа нудна й принизлива. Вони уявляють самотнього ченця в монастирі чи зневаженого церковного прибиральника. Навпаки, люди, які дотримуються Божої волі у своєму житті, є найбільш радісними та незвичайними людьми. Біографії таких історичних героїв, як Хадсон Тейлор, Емі Кармайкл, Коррі Тен Бум і Джордж Мюллер, підтверджують це. Без сумніву, ці богобоязливі люди стикалися з перепонами з боку світу, їхньої власної плоті та диявола. Вони, можливо, не мали багато чого зі скарбів цього світу, але Бог здійснив велику роботу через них. Спочатку Його воля здається неможливою й занадто святою, щоби приносити задоволення, але Бог дасть нам силу виконати її та бажання насолоджуватися нею. «Боже мій, я забажав виконати Твою волю і Твій закон у глибині мого серця» (Псалом 39:9; див. Євреям 13:21).
3. Чи прославляє відеогра Бога? Деякі ігри прославляють жорстокість, хтивість і безрозсудні рішення (напр., «я вилетів з гонки, тому розіб’ю свою машину!»). Наші вчинки як християн мають приносити славу Богові (1 Коринтянам 10:31) і допомагати нам розвиватись у пізнанні та благодаті Христа.
4. Чи приведе відеогра до добрих діл? «Тому що ми – Його творіння, ми створені в Христі Ісусі для добрих діл, які Бог наперед приготував для нас, щоб ми в них перебували» (Ефесянам 2:10; див. також Титу 2:11–14 і 1 Петра 2:15). Лінь та егоїзм порушують Божі цілі щодо нас – робити добрі справи для інших (1 Коринтянам 15:58; див. також Галатам 6:9–10).
5. Чи допоможе відеогра виявляти самоконтроль? Багато людей визнають, що відеоігри можуть перетворитися на залежність або одержимість. У житті християнина немає місця таким речам. Павло порівнює християнське життя з атлетичним змаганням, заради перемоги в якому спортсмен тренує своє тіло. Християни мають велику мотивацію, щоб вести життя з самоконтролем – вічну нагороду на небесах (1 Коринтянам 9:25–27).
6. Чи окупить відеогра витрачений на неї час? Ми будемо звітуватися про те, як використовували обмежені хвилини нашого життя. Витрачання багатьох годин поспіль за відеогрою навряд чи може бути назване хорошим використанням часу. «Отже, уважно слідкуйте, щоби поводитися не як немудрі, але як мудрі, цінуючи час, бо дні лукаві. Тому не будьте нерозумними, але пізнавайте, у чому полягає Господня воля» (Ефесянам 5:15–17). «Щоб решту часу жити в тілі вже не за людськими пожаданнями, але за Божою волею» (1 Петра 4:2; див. також Колосянам 4:5; Якова 4:14 і 1 Петра 1:14–22).
7. Чи витримує вона випробування текстом з Филип’янам 4:8? «Наостанку, брати: те, що істинне, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що гідне хвали, – коли яка чеснота або коли яка похвала, – про це роздумуйте». Коли ви граєте у відеоігри, чи зосереджений ваш розум на божественному?
8. Чи відповідає відеогра моїм життєвим цілям? Павло написав, що в останні дні люди будуть «більше любити розкоші, ніж Бога» (2 Тимофію 3:4). Західна культура підходить під цей опис. Ми любимо розважатися. Нехристияни стають залежними від таких розваг, як фільми, спорт і музика, тому що в них немає мети, вищої, ніж просто насолоджуватися життям перед смертю. Ці розваги не можуть принести істинного задоволення (Екклезіаста 2:1). Коли християни стають залежними від тих самих речей, що й нехристияни, то чи можемо ми насправді стверджувати, що демонструємо нове життя «серед лукавого й розбещеного роду, серед якого ви сяєте, мов світила у світі» (Филип’янам 2:15)? Чи ж ми доводимо іншим, що не відрізняємося від них і що Христос не приніс значних змін у наше життя?
Павло вважав пізнання Бога, любов і послух Йому своїм найвищим пріоритетом. «І взагалі, усе визнаю за втрату, порівняно з величчю пізнання мого Господа Ісуса Христа, задля Якого я все втратив і вважаю за сміття, аби здобути Христа, і виявитися в Ньому; щоби пізнати Його, і силу Його воскресіння, і бути спільником у Його стражданнях, уподібнюючись Його смерті» (Филип’янам 3:7–10). Чи будуть відеоігри демонструвати нашу любов до Бога, чи ж любов до світу (1 Івана 2:15–17)?
9. Чи допомагають нам відеоігри зосередитися на вічному? Християни мають надію на вічну нагороду на небесах, якщо будуть вірними на землі (див. Матвія 6:19–21 і 1 Коринтянам 3:11–16). Якщо ми зосереджуємося на житті заради вічності, а не заради швидкоплинних земних задоволень, то нам слід віддати ресурси, час і своє серце служінню (Колосянам 3:1–2, 23–24). Якщо наше майно або заняття призведуть до того, що ми втратимо свою вічну нагороду, то чого вони будуть варті (Луки 12:33–37)? Християни часто намагаються служити і Богові, і своїм власним бажанням. Але Ісус чітко проголосив: «Ніхто не може служити двом панам» (Матвія 6:24). Бог дає нам радість під час роботи та відпочинку (Екклезіаста 5:19; Матвія 11:28–29; Колосянам 3:23–24). Ми повинні збалансувати працю та відпочинок. Коли ми виділяємо час для відпочинку, як робив Ісус (Марка 6:31), то нам слід вибирати розвиваючу діяльність.
Питання полягає не в тому, чи можемо ми грати у відеоігри, а в тому, чи будуть вони найкращим вибором для проведення часу. Чи буде це навчати нас виявляти любов до своїх ближніх і прославляти Бога? Ми повинні прагнути до похвальних занять, а не просто дозволених. Куди би Він вас не вів, насамперед, слідуйте за Ним. Готуйтеся до вічності. Кожна жертва здаватиметься незначною, коли ми зустрінемо Ісуса!
English
Чи може християнин грати у відеоігри?
