Запитання
Коли зародилася церква?
Відповідь
Церква зародилась у день П'ятидесятниці – через п'ятдесят днів після Пасхи, коли Ісус помер і воскрес. Слово «церква» грецькою мовою походить від двох слів, які означають «покликані зі світу Богом». Це слово використовується у Святому Письмі для позначення всіх тих, хто народився згори (Івана 3:3) через віру в смерть і воскресіння Ісуса (Римлянам 10:9-10). Стосовно всіх віруючих «церква» є синонімом терміну «Тіло Христове» (Ефесянам 1:22-23; Колосянам 1:18).
Слово «церква» вперше зустрічається в Матвія 16, де Христос каже Петрові: «…і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, – і сили адові не переможуть її» (вірш 18). «Скелею» в даному уривку Він назвав твердження Петра: «Ти – Христос, Син Бога Живого» (вірш 16). Ця істина про Нього є основою церкви, що процвітає вже понад дві тисячі років. Кожний, хто на цій істині засновує своє власне життя, є членом Христової церкви (Дії 16:31).
Слова Ісуса «побудую Я Церкву Свою» були пророцтвом про те, що мало статись у мить сходження Святого Духа на віруючих (Івана 15:26-27; 16:13). Христові ще тільки належало піти на хрест, зазнати смерть і воскреснути. Учні частково розуміли, що ще не все, заради чого Він прийшов, було здійснене. Після Свого воскресіння Він не дозволяв Своїм послідовникам почати служіння, до якого Він їх покликав – навчити всі народи (Матвія 28:19-20), аж доки не зійде Святий Дух (Дії 1:4-5).
Книга Дії апостолів докладно описує зародження церкви та її чудесне поширення завдяки силі Святого Духа. Через десять днів після вознесіння Ісуса на небеса (Дії 1:9) Святий Дух зійшов на 120 учнів, які чекали та молилися (Дії 1:15; 2:1-4). Ті ж люди, які ще недавно відрікалися від Христа (Марка 14:30, 50), раптово отримали можливість сміливо проповідувати Євангеліє воскреслого Месії, підтверджуючи свої слова чудесами (Дії 2:4, 38-41; 3:6-7; 8:6-7). Тоді тисячі євреїв з усіх кінців світу сходилися в Єрусалим на свято П'ятидесятниці. Почувши Добру звістку своїми мовами (Дії 2:5-8), багато з них увірували (Дії 2:41; 4:4). Ті, хто був спасенний, хрестилися, щодня поповнюючи ряди церкви. Коли почалися переслідування, віруючі розсіялися, звіщаючи Євангеліє, і церква швидко поширилася на весь відомий на той час світ (Дії 8:4; 11:19-21).
У момент заснування церква складалася з євреїв Єрусалиму, але незабаром вона охопила й інші народи. Пилип, наприклад, благовістив у Самарії (Дії 8). У 10-му розділі книги Дії ми читаємо, що Бог послав Петру видіння, яке допомогло йому зрозуміти, що звістка спасіння не обмежується лише євреями, але доступна для всіх, хто повірить (Дії 10:34-35, 45). Спасіння ефіопського вельможі (Дії 8:26-39) та римського сотника Корнилія (Дії 10) переконало віруючих у тому, що Божа церква набула значно більшого масштабу, ніж вони припускали. Чудесне навернення Павла шляхом до Дамаску (Дії 9:1-19) дало початок ще більшому поширенню Євангелія серед язичників (Римлянам 15:16; 1 Тимофію 2:7).
Істинність пророчих слів Ісуса до Петра, сказаних перед розп'яттям, була підтверджена. І хоча «сили адові» ополчилися проти церкви, вона лише зміцнювалася. В Об'явленні 7:9 описана церква в тому вигляді, як вона була задумана Богом: «Потому я глянув, – і ось натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків, стояв перед престолом і перед Агнцем». Церква, заснована Ісусом, існуватиме до того дня, коли Він прийде за нею (Івана 14:3; 1 Солунянам 4:16-17), і вона возз'єднається з Ним навіки як Його наречена (Ефесянам 5:27; 2 Коринтянам 11:2; Об'явлення 19:7).
English
Коли зародилася церква?
