Запитання
Хто вбив Ісуса?
Відповідь
Хто вбив Ісуса? Хто несе відповідальність за смерть Христа? Юдеї, які засудили Ісуса за богохульство і заарештували Його? Чи римляни, які фізично катували і розіп'яли Його? А як щодо Бога Отця чи всього грішного людства? Відповідь на це питання є багатогранною і включає в себе більше, ніж одну конкретну групу, яка несе відповідальність за смерть Христа.
Безсумнівно, юдеї, особливо книжники, саддукеї та фарисеї, сильно виступали проти Ісуса (Матвія 21:15; Луки 11:53; Івана 5:18; 7:45-52; 12:37). Вони неодноразово звинувачували Його в богохульстві і намагалися побити камінням (Матвія 9:3; Марка 2:6-7; Івана 8:52-58; 10:31-33). Первосвященики і старійшини звинувачували Ісуса (Матвія 27:12), насміхалися над Ним (Матвія 27:41) і зібрали раду, щоб заарештувати Його і засудити до смерті (Марка 15:1). Юда, єврей, зрадив Його (Івана 18:2). Юдеї кричали: "Розіпни Його! Розіпни Його!", коли Він стояв на суді перед Пилатом (Луки 23:21), і вони просили відпустити Варавву, злодія, замість Ісуса (Матвія 27:21). Юдеї хотіли вбити Ісуса (Матвія 12:14).
Павло пише, що юдеї несуть частину провини за вбивство Ісуса: "Адже ви, брати, стали наслідувати Божі Церкви, які в Ісусі Христі є в Юдеї, бо і ви так само потерпіли від своїх земляків, як і вони від юдеїв, які вбили й Господа Ісуса та Його пророків, та й нас переслідували; і Богові не догодили, і ворожо настроєні до всіх людей" (1 Солунян 2:14-15, УБТ). Хто вбив Ісуса? Частина провини лежить на юдеях, які замишляли проти Нього змову.
Однак провина падає не лише на євреїв. У своїй проповіді на день П'ятидесятниці Петро вказує на те, що не лише євреї вбили Ісуса: "Мужі ізраїльські, послухайте оці слова: Ісуса Назарянина, мужа, про Котрого вам засвідчив Бог могутніми проявами, чудесами й ознаками, які Бог вчинив через Нього серед вас, як самі знаєте, Його, виданого згідно з Божим задумом і передбаченням, ви вбили, прибивши до хреста руками беззаконників" (Дії 2:22-23). Римляни були тими “беззаконниками”, які вбили Ісуса. Римляни також поділяють провину за вбивство Ісуса.
Хоча римляни не винайшли розп'яття, вони вдосконалили його і тортури, що супроводжували його. Понтій Пилат був римським намісником, який засудив Ісуса до бичування і розп'яття (Матвія 27:26; Івана 19:1). Римські воїни, "роздягнувши Його, накинули на Нього багряницю та, сплівши вінок з тернини, поклали Йому на голову, а тростину дали в праву руку і, впавши на коліна перед Ним, глузували з Нього, кажучи: Радій, Царю юдейський!" (Мт. 27:28-29). Римські солдати вбили цвяхи в руки і ноги Ісуса на хресті (Івана 19:23) і прокололи Його бік списом, щоб переконатися, що Він мертвий (Івана 19:34). Римляни вбили Ісуса.
Яку роль відіграв Бог Отець у смерті Ісуса? У Римлянам 3:25 сказано, що "Його Бог дав як жертву примирення в Його крові", а в Римлянам 8:32 сказано, що Бог "Свого Сина не пощадив, а видав Його за нас усіх". Ісаї 53:10 також відкриває, що це була Божа воля, щоб Христос помер: "На те була Господня воля, щоб завдали Йому ран і смерті. Якщо віддасть Своє життя, як викупну жертву, то Він побачить Своє потомство…”. Це не означає, що Бог насправді повісив Ісуса на хрест або забивав цвяхи, але хрест був Божим планом відкуплення людства. Петро проповідував, що зрада і смерть Ісуса були згідно з "Божим планом і передбаченням" (Дії 2:23). Смерть Ісуса була Божою волею (див. Луки 22:42).
Бог хотів спасти Свій народ, а спасіння вимагало плати за гріх. Ісус мав померти. Бог не міг Його пощадити. У книзі Буття 22 Авраам, підкоряючись Божому велінню, збирався принести в жертву свого улюбленого сина Ісаака. Ангел Господній зупинив руку Авраама і дав йому барана в якості заміни жертви. Коли Ісус помер на хресті, Бог Отець не пощадив Його, бо Ісус був заміною. Ісус помер замість нас, як наша заміна, і це був єдиний спосіб, яким Бог міг пощадити нас (Римлянам 3:25-26). Смерть Ісуса задовольнила святий Божий гнів проти гріха і дозволила Богу привести грішників на небо, не порушуючи Його справедливості.
Ісус добровільно віддав Своє життя, щоб спасти нас від наших гріхів (Івана 10:17-19), взяв на Себе покарання, на яке ми заслужили за наші гріхи, і примирив нас з Богом (2 Коринтян 5:21). Спокута Христа була пророкована в Ісаї 53:5: "Він же був зранений за наші гріхи, був катований за наші провини. Завдяки перенесеному Ним стражданню, нам подаровано мир, – Його ранами ми оздоровлені!". Через велику Божу любов Він дав єдиний шлях до спасіння всім, хто повірить у Нього. Проте Бог не дозволив смерті сказати останнє слово, а воскресив Ісуса з мертвих (Дії 2:24; Псалом 16:10). Зрештою, все людство винне у вбивстві Ісуса. Саме наш гріх привів Його на хрест. Через наші гріхи Бог послав Ісуса, щоб врятувати нас. Людство є як причиною, так і бенефіціаром смерті Ісуса. Бог може використовувати навіть найзліші вчинки, щоб здійснити Свій досконалий план (див. Буття 50:20). Грішні люди вбили Ісуса, але Бог використав це незаконне вбивство як засіб нашого спасіння. Божа відповідь на зло є викупною і показує Його велику любов до нас: "Бо Христос, коли ми ще були безсилі, у відповідний час помер за нечестивих. Навряд чи хто помре за праведника; хіба, може, хтось за доброчинця наважиться померти. Але Бог виявляє Свою любов до нас тим, що Христос за нас помер, коли ми були ще грішниками" (Римлянам 5:6-8).
English
Хто вбив Ісуса?
