Запитання
Чому нам слід вірити в Бога?
Відповідь
Віра в Бога є найголовнішим з усіх людських рішень. Визнання існування Творця є підставою для того, аби більше дізнатися про Нього. Не вірячи в Бога, неможливо догодити Йому або навіть прийти до Нього (Євреям 11:6). Люди оточені доказами існування Господа, проте будучи запеклими через гріх, відкидають ці докази (Римлянам 1:18-23). Не вірити в Нього – це безумство (Псалом 13:1).
У житті є два можливі варіанти. Ми можемо вірити в обмежений людський розум. Він породив різні філософії, багато світових релігій та «-ізмів», різноманітні культи та інші ідеї. Ключовою характеристикою розуму людини є те, що він недовговічний, бо сама людина є такою. Розум також обмежений скінченністю людських знань; ми не є настільки мудрими, як вважаємо (1 Коринтянам 1:20). Людина живе у скрині Часу, не маючи можливості звідти вибратися. Вона народжується, виростає, впливає на світ, і зрештою помирає. Це природно для неї. Об'єктивні роздуми про такий спосіб життя мають підштовхнути нас до розгляду другого варіанту.
Він полягає у прийнятті Божого одкровення в Біблії: «Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!» (Приповісті 3:5). Звичайно, щоб визнати, що Біблія походить від Бога, треба визнати Його існування. Віра в Господа Біблії не виключає використання інтелекту; навпаки – саме тоді, коли ми шукаємо Його, Він відкриває наші очі (Псалом 118:18), дає розуміння (Ефесянам 1:18) і дарує мудрість (Приповісті 8).
Віра в Бога підкріплюється загальнодоступними свідченнями Його існування. Усе творіння мовчазно каже про наявність Творця (Псалом 18:2-5). Його книга, Біблія, встановлює власну достовірність та історичну точність. Для прикладу, зверніть увагу на одне старозавітне пророцтво про перший прихід Христа. У Михея 5:2 говориться, що Він народиться у Віфлеємі Юдейському. Михей проголосив своє пророцтво близько 700 р. до н.е. Де народився Ісус через сім століть? Він народився у Віфлеємі Юдейському – як і провіщав пророк (Луки 2:1-20; Матвія 2:1-12).
Пітер Стоунер у своїй книзі «Наука каже» продемонстрував, що збіг у пророчих писаннях виключається теорією ймовірностей. Застосувавши закони ймовірності до восьми пророцтв про Христа, Стоунер виявив, що шанс будь-якої людини виконати всі вісім пророцтв складає 1 з 10 у 17-му степені або один шанс на 100 000 000 000 000 000. І це лише щодо восьми пророцтв; Ісус же виконав набагато більше. Без жодних сумнівів, точність і надійність Біблії підтверджуються пророцтвами.
Читаючи Святе Письмо, ми виявляємо, що Бог є вічним, святим, особистісним, великодушним і люблячим. Він зруйнував скриню Часу втіленням Свого Сина, Ісуса Христа. Його люблячі дії не впливають на розум людини, але надають їй просвітлення та розуміння необхідності прощення і вічного життя через Його Сина.
Звичайно, можна відмовитися від Бога Біблії, і багато хто так і робить. Люди можуть відкидати те, що Ісус Христос зробив для них. Відмовлятися від Нього – означає відмовлятися від Бога (Івана 10:30). А як вирішите ви? Чи будете ви слідувати за обмеженим, недосконалим розумом людини? Або ж визнаєте свого Творця та приймете Його одкровення з Біблії? «Не будь мудрий у власних очах, – бійся Господа та ухиляйся від злого! Це буде ліком для тіла твого, напоєм для костей твоїх» (Приповісті 3:7-8).
English
Чому нам слід вірити в Бога?
