Запитання
Чому нас має хвилювати питання існування Бога?
Відповідь
Існує безліч думок не лише стосовно природи Бога, але й самого Його існування. Люди мають обмежене уявлення про складність нашого світу та всесвіту в цілому. Іронія полягає в тому, що природа Господа несе не плутанину, а мир. У першому посланні до Коринтян 14:33 сказано: «Бо Бог не є Богом безладу, але миру». І ключ до подолання плутанини полягає не в ігноруванні цього питання взагалі, а в зверненні уваги на Того, Кого багато хто воліє уникати (Филип'янам 4:6-7).
Безперечно, нам слід вирішувати реальні, конкретні проблеми, з якими стикається людство, – бідність, безграмотність і хвороби; вірно також те, що дискусії навколо існування та природи Бога можуть відволікати нас від цих проблем. Отже, чому нас має хвилювати питання про Його існування? Для віруючих – це богословське питання надзвичайної ваги. Для непереконаних воно залишається філософською темою. Для агностиків теологія є людською вигадкою; питання про існування Бога видається їм просто нісенітницею.
Біблійна презентація Бога показує, чому Його існування має значення. Його свята природа розкривається на противагу людській (гріховній) природі, і Святе Письмо дає людству стандарт добра і зла. Без цього немає остаточного мірила для зважування цінностей, які ми встановлюємо для себе (Псалом 18:8-12). Хто скаже, що щось є правильним, а інше – ні? Чому ми маємо допомагати нужденним? До яких аргументів ми можемо вдаватися в боротьбі з безграмотністю? Якщо Бога немає, а життя на землі – це просто «виживання найбільш пристосованих», то чому хтось повинен годувати голодних? На якому стандарті ми ґрунтуємо основи своєї моралі?
Бог розкриває нам Свою сутність: «Я Той, що є» (див. Вихід 3:3-15). Це твердження говорить про Його самоіснування, яке абсолютно не залежить від людської думки про Нього. Він охоплює все і Сам є стандартом добра. Псалом 18:2-7 містить прекрасну картину вічної природи Господа та Його одкровення у творінні.
Питання про існування Бога важливе, тому що на практичному рівні, якщо Він існує, то є всі шанси, що Він бажає зв'язатися з нами й очікує дотримання певних стандартів, аби це відбулося. Отже, це питання має вирішальне значення абсолютно для всього. Ми або створені за Його образом і подобою, або ні. Любов і співчуття є або складовими Божої природи (і тому мають відображатися в нас), або ж наслідками випадкової біологічної події (і тому в них немає потреби). Наше існування має (або не має) значення в залежності від існування (чи неіснування) Бога. Задоволення тимчасових матеріальних потреб людства важливе, але ще важливішим є задоволення наших вічних духовних потреб.
У Біблії говориться, що людство зіпсоване гріхом. Фактично, нагальні глобальні проблеми, з якими ми стикаємося зараз, є наслідками гріха. Тому питання про існування Бога набуває першочергового значення, оскільки ігнорувати Його існування – означає ігнорувати реальність гріха, а отже і причину світових проблем.
На щастя, Господь готовий пробачити гріхи та відновити наше спілкування з Ним через віру в Ісуса Христа (Івана 3:16; Римлянам 3:21-26). Грішна людина є духовно мертвою і часто відкидає будь-які думки про єдиного істинного Бога. В Євангелії від Івана 3:19 говориться: «Суд же такий, що світло на світ прибуло, люди ж темряву більш полюбили, як світло, – лихі-бо були їхні вчинки!». Бог Сам притягує нас до віри у Свого Сина за допомогою Святого Духа (Івана 6:41-51), пропонуючи дар спасіння всьому людству (Івана 3:16). Наше завдання – просто вірити словам Господа та підкоритися Його Духові. Актуальність цього повідомлення, безумовно, залежить від Його існування.
Чому люди намагаються переконати інших погодитися з їхніми поглядами щодо існування Бога? Чому християни не можуть тримати свою віру в межах власних осель і церков? Мотивація багатьох віруючих полягає в бажанні, щоб кожна людина мала можливість спілкуватися з Богом. Крім того, християнство за своєю суттю є євангельським. Одна з вказівок Ісуса полягала в тому, аби поширювати Євангеліє та робити людей Його учнями. Це робиться з любові та є невід'ємним принципом християнської віри.
Хоча ніхто не бачив Бога, Він виявляє Себе кількома шляхами. По-перше, про Нього відомо через Його творіння (Римлянам 1:20). Людина з відкритим розумом може озирнутися навколо, побачити Господні діла та провести ціле життя, захоплюючись тонкощами та взаємозалежністю всіх фізичних речей. Святе Письмо насправді стверджує, що заперечувати існування Бога – це безумство (Псалом 13:1). Усесвіт був тонко налаштований, і ми створені зі здатністю розуміти це на певному рівні. Біблія однозначно повідомляє про те, що Бог дав нам усе необхідне, щоб визнати Його існування (Йова 38).
Господь також виявляє Себе через Своє Слово, Біблію (Псалом 18:8-12), яка навчає нас про Його природу, а також про Його мораль (2 Тимофію 3:16-17). Найвище ж виявлення Бога ми бачимо в Його Сині, Ісусі (Колосянам 1:15).
Очевидний факт полягає в тому, що Бог існує. Він любить нас і бажає привести від духовної смерті до життя в Ісусі Христі.
English
Чому нас має хвилювати питання існування Бога?
