Запитання
чому Бог перевіряє випробовує?
Відповідь
Питаючи, чому Бог випробовує нас або допускає випробування в нашому житті, ми визнаємо, що це насправді походить від Нього. Випробовуючи Своїх дітей, Він робить дещо цінне. Давид прагнув Господнього випробування, просячи дослідити його серце й розум і побачити, що вони вірні Йому (Псалом 25:2-3; 138:23). Авраам покорився, коли був випробуваний принесенням у жертву Ісака (Євреям 11:17-19), і показав усьому світові, що він – батько віри (Римлянам 4:16).
Коли Бог перевіряє Своїх дітей, Його мета полягає в тому, аби підтвердити реальність нашої віри. Йому не потрібно доводити це Собі, оскільки Він знає все, проте Він доводить нам, що наша віра істинна, що жодне випробування не зламає її і що ми – дійсно Його діти.
У Своїй притчі про сіяча Ісус говорить про тих, хто з радістю приймає сім'я Божого Слова, але потім відпадає, коли приходить час випробувань. Яків каже, що випробування нашої віри розвиває стійкість, яка приводить до зрілості в нашому житті з Богом (Якова 1:3-4). Далі він каже, що випробування – це благословення та блаженство, бо «людина, що витерпить пробу … дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його» (Якова 1:12). Випробування походять від нашого Небесного Отця, Який усе робить на добре тим, хто любить Його та покликаний бути Його дітьми (Римлянам 8:28).
Випробування, з якими ми стикаємося, відбуваються по-різному. Слідування за Христом часто вимагає від нас виходу зі своєї зони комфорту в невідомість. Випробування віри можуть походити із незначних і повсякденних подій; це також можуть бути сильні страждання (Ісаї 48:10) та нападки сатани (Йова 2:7). Яким би не було джерело випробування, для нашої ж користі потрібно витримати все, що Бог допускає. Стійкість у випробуванні приводить до духовної зрілості та повноти. Ось чому Яків писав: «Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування» (Якова 1:2).
Історія Йова – чудовий приклад того, як Господь допускає, щоб Його святі були випробувані дияволом. Патріарх терпляче переносив усі випробування та «не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного!» (Йова 1:22). Разом з тим, його історія є доказом того, що здатність сатани випробовувати нас обмежується суверенним Божим контролем. Жоден демон не може кривдити нас понад те, що визначено Богом. Усі наші випробування спрямовані на досягнення Його досконалих цілей і для нашої користі.
Існує безліч прикладів позитивних результатів випробувань. Псалмоспівець порівнює випробування з очищенням срібла (Псалом 65:10). Петро каже: «Тіштеся з того, засмучені трохи тепер, якщо треба, всілякими випробовуваннями, щоб досвідчення вашої віри було дорогоцінніше за золото» (1 Петра 1:6-7). Випробовуючи нашу віру, Бог допомагає нам ставати сильними учнями, які дійсно живуть вірою, а не тим, що є видимим (2 Коринтянам 5:7).
Переживаючи життєві негаразди, нам слід бути схожими на дерево, яке щораз глибше вкорінюється в землю для більшої стійкості. Ми маємо «вкорінюватися» в Боже Слово та опиратися на Його обітниці, щоб витримати будь-які бурі, що насуваються на нас.
Найбільшою розрадою є те, що ми знаємо – Бог ніколи не допустить випробування понад те, що ми зможемо витримати з Його допомогою. Його благодаті достатньо для нас, і Його сила досконало проявляється в нашій немочі (2 Коринтянам 12:9). Як казав Павло: «Тому любо мені перебувати в недугах, у прикростях, у бідах, у переслідуваннях, в утисках через Христа. Коли-бо я слабий, тоді я сильний» (2 Коринтянам 12:10).
English
чому Бог перевіряє випробовує?
