Запитання
Чи існують докази на користь біблійної позиції про малий вік Землі?
Відповідь
На користь біблійної позиції щодо малого віку Землі існує безліч доказів. Проте позиція про древню Землю протягом поколінь займала монопольне становище в освітній сфері, в провідних наукових центрах, а також у засобах масової інформації. Тож не дивно, що більшість учених поділяє цю позицію. Цього їх навчали ще в школі. Це все, що вони дізналися в університетах, де отримували свої ступені. Це те, що сповідує більшість їхніх колег. Але в науковій спільноті є й незгідні, кількість яких зростає. Чому? Тому що дедалі більше вчених стикається зі щораз більшою кількістю доказів, які кидають виклик парадигмі древньої Землі.
Це не означає, що кожний, хто вивчить ці докази, обов'язково відмовиться від позиції про древню Землю. Деякі з тих, хто вивчав ці докази, розглядають їх як аномальне і ще не пояснене явище. Інші переконані, що вони не витримають ретельного дослідження. Ще інші вважають їх навмисним викривленням фактів релігійними фанатиками.
Немає жодних сумнівів у тому, що релігійні фанатики схильні до спотворення фактів, коли це відповідає їхнім цілям. Але й фанатики теорії старої Землі виявляють ту ж схильність, коли мова йде про їхню кар'єру та репутацію. Така людська природа. Також правдою є те, що деякі з доказів на користь молодої Землі, що висовувалися протягом багатьох років, не витримали ретельного вивчення. Але багато інших залишилися в силі, і факт полягає в тому, що дедалі більша кількість професійних учених – фахівців у різних галузях – приймає позицію про молоду Землю принаймні як вірогідну з наукової точки зору, якщо не переконливу. Пропонуємо розглянути деякі з відповідних аргументів:
Ерозія континентів і викопні рештки. Континенти розмиваються з такою швидкістю, що якби не тектонічні підняття, метеорний пил і вулканічні утворення, вони би розмилися (включаючи Еверест) менш ніж за 25 мільйонів років. За такої швидкості високогірні окам'янілості, що датуються мільйонами років, мали би вже давно розмитися. Проте вони залишаються на своїх місцях. Висновок полягає в тому, що цим окам'янілостям не мільйони років. Якщо це правда, то може знадобитися перегляд усієї геохронологічної шкали (див. нашу статтю про геохронологічну шкалу).
Тиск підземної рідини. Коли бурова установка досягає покладів нафти, та іноді починає бити фонтаном. Це пов'язано з тим, що нафта часто знаходиться під великим тиском шару породи, що лежить над нею. Інші підземні рідини, що знаходяться під тиском, включають природний газ і воду. Проблема полягає в тому, що порода над багатьма такими підземними рідинами відносно пориста. Тиск мав би зникнути за менш ніж 100 000 років. Проте ці поклади залишаються під високим тиском. Знову-таки, через гадану давнину цих покладів та їхнє розташування в усій геохронологічній шкалі, це спостереження ставить під сумнів деякі з інтерпретацій, які привели до розробки шкали.
Глобальне похолодання. У ХIX столітті відомий фізик і винахідник лорд Кельвін (Вільям Томсон) першим вказав на те, що якщо земля зародилася у вигляді розпеченої планети, то вона мала б охолонути до нинішньої температури на мільярди років раніше, ніж за 4,6 млрд. років, що є загальноприйнятим сьогодні віком Землі. Після цього прихильники древньої Землі заявили, що радіоактивний розпад усередині планети значно сповільнив процес охолодження. Захисники молодої Землі на це відповідають, що навіть враховуючи «щедрі» припущення щодо кількості тепла, отриманого внаслідок радіоактивного розпаду, планета все одно охолола би до своєї поточної температури значно раніше, ніж заявляють прихильники древньої Землі.
Припливне прискорення. Місяць поступово віддаляється від Землі. Це пов'язано з тим, що обертання Землі сповільнюється через припливне тертя та інші чинники. Це явище було вперше помічене Едмундом Галлеєм наприкінці 1600-х років (тим самим Галлеєм, якого вважають першим, хто розрахував 76-річну орбіту відомої комети, названої його ім'ям). Зважаючи на швидкість віддалення Місяця сьогодні і той факт, що вона поступово збільшується з плином часу, а також на низку інших факторів, фізики встановили, що система Земля–Місяць не могла проіснувати більше 1,2 млрд. років (ви можете докладніше ознайомитися з використаними математичними рівняннями тут: www.creationscience.com). Це на 3,4 млрд. років менше, ніж готові визнати прихильники древньої Землі. Крім того, що ближче Місяць до Землі, то сильнішим є його вплив на наші припливи й відпливи. Ми не можемо заходити надто далеко назад у часі в своїх теоріях, щоб землю не заливало припливної хвилею по кілька разів на день.
Дифузія гелію з докембрійських цирконів. Гелій утворюється в надрах Землі внаслідок радіоактивного розпаду деяких нестійких елементів (два з них – уран і торій). Певні етапи цього розпаду відбуваються всередині кристалів циркону. Гелій дифундує з циркону з відомою швидкістю, яка залежить від глибини та температури. Вчені виявили, що в цирконі, де мільярд років нібито відбувався розпад урану, залишається занадто багато гелію. Виглядає, наче гелій не мав достатньо часу, щоб дифундувати з кристалів. Це приводить до кількох висновків.
По-перше, дане спостереження може спростувати ключове припущення, яке лежить в основі радіометричного датування (найбільш поширеного способу датування в теорії старої Землі). Вчені лише припускають, що розпад урану відбувається в цирконі протягом мільярда років, оскільки роблять певні припущення щодо минулого, яке не піддається спостереженню (див. нашу статтю про радіометричне датування). Одне із таких припущень полягає в тому, що радіоактивний розпад залишався незмінним протягом усього неспостережуваного минулого. І хоча вчені змогли варіювати швидкість розпаду в лабораторних умовах, більшість із них не вважає, що це мало місце і в природі. Однак якщо розпад урану відбувся так швидко, що вироблений гелій не мав достатньо часу, щоб вивільнитися з циркону, то це може бути переконливим доказом того, що швидкість радіоактивного розпаду в неспостережуваному минулому була набагато більшою.
По-друге, оскільки циркони походять з докембрійських шарів, які перебувають унизу геохронологічної шкали, прийнятим у даний час теорією старої Землі інтерпретаціям шкали може знадобитися серйозний перегляд. Ці та інші численні наукові докази теорії молодої Землі підкріплюють біблійне вчення про створення Землі та всесвіту, яке ми знаходимо у книзі Буття.
English
Повернутися на стартову українську сторінку
Чи існують докази на користь біблійної позиції про малий вік Землі?
