Що означає повчати дитину на початку її шляху?
Запитання: Що означає повчати дитину на початку її шляху?
Відповідь: Соломон радить батькам наступне: «Повчай (виховуй) юнака на початку його шляху, і він не зверне з нього, навіть коли постаріє» (Притчі 22:6; тут і далі – Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Вірне повчання й виховання дитини в контексті даної вказівки означає, що воно починається з Біблії, оскільки «усе Писання богонатхненне й корисне для навчання, для докору, для виправлення, для виховання в праведності» (2 Тимофію 3:16). Навчання дітей істинам Святого Письма надасть їм мудрості, яка веде до спасіння (2 Тимофію 3:15); повністю приготує до здійснення добрих діл (2 Тимофію 3:17); підготує до того, щоб дати відповідь усім, хто питатиме про причину їхньої надії (1 Петра 3:15), а також до протистояння натиску культур, які нав’язують молодим людям світські цінності.
У Біблії сказано, що діти – Господня спадщина (Псалом 127:3). Отже, для нас було би доцільним прислухатися до мудрої поради Соломона і виховувати їх належним чином. Цінність, яку Бог надає навчанню наших дітей істині, підкреслюється Мойсеєм, що казав своєму народові про важливість навчання дітей про Господа, Його постанов і законів: «Прищеплюй їх своїм синам, переповідай їх, сидячи у своєму домі й мандруючи дорогою, лягаючи та встаючи. Ти прив’яжеш їх, як знак, до своєї руки; вони будуть пов’язкою над твоїми очима. Напишеш їх на одвірках свого дому та на своїх воротах» (Второзаконня 6:7-9). Детальні вказівки Мойсея демонструють його глибоке занепокоєння тим, аби наступні покоління зберегли послух Божим законам для забезпечення благополучного життя на землі (Левіти 25:18), «аби повіки було добре» їм (Второзаконня 12:28), і тоді Бог благословлятиме їх, де би вони не були (Второзаконня 30:16).
Святе Письмо чітко навчає, що виховання дітей у пізнанні й покорі Богові є основою для того, щоб догодити Йому та переможно жити в Його благодаті. Пізнання Господа та Його істини починається з розуміння дитиною гріха і власної потреби у Спасителі. Навіть дуже маленькі діти розуміють, що вони недосконалі й можуть у ранньому віці усвідомлювати необхідність прощення. Люблячі батьки уособлюють люблячого Бога, Який не лише прощає, а й приносить досконалу жертву за гріх у Христі Ісусі. Повчання дітей та настанова їх на вірний шлях означає, перш за все, скеровування їх до Спасителя.
Покарання є невід’ємною частиною виховання побожних дітей, оскільки ми знаємо, що «кого Господь любить, того картає» (Притчі 3:12). Отже, нам не слід ставитися до покарання несерйозно або виявляти нерішучість, бо Бог «б’є кожного сина, якого приймає» (Євреям 12:5-6). І ми знаємо, що Він карає нас для нашого ж блага, «щоб ми стали учасниками Його святості» (Євреям 12:10). Так само – коли ми караємо своїх дітей, у них примножується мудрість (Притчі 29:15), і вони принесуть нам спокій (Притчі 29:17) та повагу (Євреям 12:9). Насправді, навіть у ранньому віці дитина здатна зрозуміти, що покарання бере своє коріння з любові. Ось чому діти, що ростуть безкарними, часто відчувають себе нелюбимими, і більш схильні до вияву непокори в міру зростання. Пам’ятайте, що покарання має відповідати порушенню. Фізичне справедливе покарання допускається Біблією (Притчі 13:24; 22:15; 23:13-14). Справді, покарання може видаватися неприємним, «та згодом ті, які навчені ним, приносять мирний плід праведності» (Євреям 12:11).
Батьки мають виявляти таку ж старанність у повчанні та вихованні своїх дітей, як Мойсей. Батьки отримали честь бути управителями життя своїх дітей протягом дуже короткого часу, а навчання й виховання, які вони дають – вічні. Згідно з принципами у книзі Притчі дитина, що старанно й вірно навчається «на початку її шляху», найімовірніше залишиться на ньому в цьому житті та пожне належну нагороду в наступному.
English
Що означає повчати дитину на початку її шляху?
